Залізняк колючий (Phlomis pungens, залізняк гострокінцевий, козачий залізняк) – це трав'яниста багаторічна лікарська трава, що відноситься до родини губоцвітих. У неї розгалужене, прямостояче, чотиригранне, трав'янисте, білоповстисте стебло довжиною 30 - 80 см. Листя залізняка колючого супротивне, видовжено-яйцеподібне або видовжено-ланцетне, знизу – сіре, повстисте. Верхні листки сидячі, а нижні — довгочерешкові. Квіти цієї рослини неправильні, рожевого відтінку, розташовані у три – десяти квіткових кільцях. Плоди залізняка складаються з чотирьох горішків, він цвіте з червня до серпня.
Залізняк колючий зустрічається на кам'янистих відслоненнях і в степовій зоні. Також він росте на півдні Лісостепу.
Фармакологічні властивості залізняка колючого
Для приготування лікувальних препаратів застосовують сировину, яку заготовляють в період цвітіння рослини. До розряду лікарських трав залізняк належить неофіційно.
Хімічний склад цієї трави не досліджений, лише відомо, що вона містить ефірну олію. Під час тривалого застосування було встановлено, що настій цієї лікарської рослини не має токсичного впливу, але при цьому ліки з залізняка колючого звужують судини.
Тривалі клінічні спостереження показали, що при застосуванні рослини протягом тривалого часу пацієнтами у яких діагностовано хронічний гастрит, у них стабілізується кислотність шлункового соку (вона може як знижуватись, так і підвищуватись. Крім цього, у хворих повністю вщухає біль та печія.
У нетрадиційній медицині залізняк колючий використовується для лікування запалень, туберкульозу, водянки, бронхіту, недокрів'я, малярії, геморою, набряків та судом у дітей.
Рецепти лікування залізняком колючим
Внутрішньо п’ють настій залізняка, приготований з 2 ложок сировини і двох склянок окропу. Вживати цей настій необхідно три рази на добу по півсклянки.
Спиртову настойку рослини, приготовану з 10 грам сировини і 100 грам горілки, тримають у темному місці до 10 днів, проціджують і вживають три рази на добу по столовій ложці.
Можна цю траву варити у воді тривалий час, аж поки не утвориться густа маса, яку потрібно пити при туберкульозі, розбавивши незначною кількістю молока.
