Цмин піщаний (безсмертник) – лікувальні властивості та рецепти


трава безсмертник цмин піщаний властивості Цмин піщаний (Helichrysum arenarium, безсмертник, сухоцвіт) – це трав’яниста багаторічна лікарська рослина, покрита повстистим білим опушенням. Ця трава належить до родини айстрових (складноцвітих), має висхідне або прямостояче стебло висотою 10-20 см, що розгалужується в суцвітті. Листя цмину цілісне, чергове, з цілими краями. Нижні листки обернено-яйцеподібні, видовжені, поступово звужуються до черешка, а верхні та середні листки ланцетні сидячі. Квіти цієї рослини різнорідні, дрібні, розміщені в кулястих кошиках, що зібрані на вершках стебел в щитоподібні густі суцвіття. Крайні квіти цмину піщаного трубчасто-ниткоподібні, жіночі, внутрішні квіти трубчасті, двостатеві, з п’яти-зубчастим вигином. Обгортки квіткових кошиків черепичасті, їх листки плівчасті, жорсткі, жовтого або лимонно кольору, іноді можуть мати жовтогарячий відтінок. Плоди рослини сім’янки, цвіте вона протягом всього літа, з червня по вересень.

Цмин піщаний розповсюджений майже всюди на території України. Ця рослина часто зустрічається на піщаних ґрунтах, її можна знати у сосновому лісі, на схилах степу та в багатьох інших місцях. Продовжувати читання Цмин піщаний (безсмертник) – лікувальні властивості та рецепти

Барвінок малий – лікувальні властивості та застосування


барвінок малий рецепти для лікування Барвінок малий (Vinca minor) також відомий під назвами: хрещатий барвінок, зеленка, могильниця. Слово Vinca на латині означає «той що в’ється». Тобто рослина в’юнка, здатна обвивати, від чого й походить назва цієї рослини Vinca minor. В українській мові назва барвінок походить від слів барви та вінок, тобто, барвистий вінок.

Історія цієї лікарської рослини є суперечливою та складною. Є люди, котрі барвінок шанують, та котрі його недолюблюють. Про лікувальних та специфічні властивості цієї рослини людям було відомо ще в середні віки. В ті часи ходили легенди про те, що барвінок має певні магічні властивості, завдяки яким він здатен відганяти злих духів та притягувати любов. Тому з барвінку плели вінки та вішали їх всередині кімнат.

Також барвінок був не замінимим атрибутом судових процесів над відьмами. Тобто, за допомогою рослини визначали винність або невинність. З тих часів барвінок почали називати фіалкою відьми. Продовжувати читання Барвінок малий – лікувальні властивості та застосування

Барбарис звичайний – застосування та лікувальні властивості


рецепти з барбарису звичайного Барбарис звичайний (Berberis vulgaris) – це колючий гіллястий кущ, що належить до родини барбарисових. Відомо близько 500 різновидів барбарису, серед котрих є вічнозелені та листопадні рослини. Висота цих рослин може бути як меншою за 1 метр, так і близько 5 метрів. Більшість різновидів барбарису використовується в декоративних цілях у якості живоплотів. Декоративні кущі барбарису особливо ефективно виглядають восени, коли листя рослини набувають різнокольорових відтінків з яскраво-червоними ягодами.

На Україні найбільш розповсюдженими є три види барбарису: звичайний, Тунберга та барбарис оттавський.

Для лікування та в кулінарії застосовують зазвичай барбарис звичайний. Це колючий гіллястий чагарник висотою до кількох метрів, котрий росте в степовій та лісостеповій смугах на сухих галявинах та схилах, в долинах річок та на узліссях. Продовжувати читання Барбарис звичайний – застосування та лікувальні властивості

Багно звичайне (богульник) – властивості та способи застосування


богульник звичайний рецепти Багно звичайне (богульник) – рослина з отруйними властивостями, тому слід уважно дотримуватись дозування при її застосуванні.

Ця лікарська рослина представляє собою вічнозелений низькорослий чагарник з дрібними білими квітами. Висота цієї рослини сягає 1 метра, гілким та листю характерний різкий сильний запах.

Росте ця лікарська рослина в заболоченій місцевості, на торфовищах та в вологих хвойних лісах. Найчастіше багно звичайне зустрічається в Східному Сибіру. Для приготування ліків застосовують однорічні молоді пагони з листям та квітками. Кореневище рослини для лікувальних цілей непридатне. Продовжувати читання Багно звичайне (богульник) – властивості та способи застосування

Алое деревоподібне – використання та лікувальні властивості


Алое рецепти Інші назви алое – Aloe arborescens, сабур, столітник, ранник.

В багатьох будинках замість квітів та кімнатних рослин на підвіконнях в горщиках росте столітник. Відомо багато видів цієї рослини, але для лікування головним чином використовують алое деревоподібне, з якого методом випарювання отримують згущений сік. Потім його розминають та отримують порошок, який називають часто сабур.

Батьківщина алое – Південна Африка та мис Доброї Надії. В тих краях алое сягає у висоту до 3 метрів при товщині стовбура біля 30 см. В горщику ця рослина випускає численні бічні пагони та розростається у різні боки. Росте алое досить швидко, досягаючи інколи у висоту 1 метра.

На своїй батьківщині в тропічній та північній Африці рослина щорічно цвіте, а в штучних кімнатних умовах алое цвіте дуже рідко. В зв’язку з дуже рідкісним цвітінням й пов’язана інша назва рослини – столітник, наче б то цвіте він раз в сто років. Продовжувати читання Алое деревоподібне – використання та лікувальні властивості

Аніс звичайний – використання, приготування та властивості


аніс рецепти Також його називають: хлібне зерно, солодкий кмин, голубиний аніс.

Аніс звичайний – це дуже поширена ароматична однорічна лікарська рослина, висота якої інколи сягає 50 см. Належить до сімейства зонтичних. В дикій природі зустрічається лише в Греції. Ця рослина штучно вирощується в багатьох країнах світу та Україні зокрема. Для лікувальних цілей використовують надземну частину рослини, насіння (плоди) та коріння.

Стебла з недозрілими плодами заготовляють в період цвітіння. Їх зрізають та сушать в затіненому місці, розклавши тонкими шарами на стелажах. Також в тіні сушать і зібрані плоди анісу. Після збору плодів (насіння), восени, викопують коріння анісу, відділяючи їх від сухих стебел. Сухі корені та інші частини рослини зберігають в паперових або полотняних мішках в сухому приміщенні. Термін придатності сировини 3 роки.

Аніс звичайний в народному лікуванні використовують як знеболюючий, відхаркувальний, дезінфікуючий, жарознижуючий та потогінний засіб. Завдяки властивостям анісу покращується секреторна функція дихальних шляхів, кишково-шлунково тракту, стимулюється перистальтика кишечника. Продовжувати читання Аніс звичайний – використання, приготування та властивості

Алтея лікарська – властивості та застосування


алтея лікарська застосування Алтея лікарська є одним з 12 видів алтеї, котрі відносяться до сімейства мальв. Вона росте в Азії, Європі та в північній Африці, причому 8 видів росилини поширені на території Росії та України.

З усіх відомих видів алтеї лікувальними властивостями характеризуються лише два види: алтея лікарська та алтея вірменська. Ця рослина, крім основної назви, має ще багато інших назв: слиз-трава, алтея аптечна, проскурняк, калачики, дика троянда, собача рожа та ін.

Росте алтея в найрізноманітніших місцях: на берегах річок, в болотах, у вологих чагарниках, на луках тощо. Професійні травники практикують вирощування алтеї у власному саду. Продовжувати читання Алтея лікарська – властивості та застосування