Липа серцелиста (Тilia cordata) – це дерево, яке часто можна побачити в парках і на алеях. Вік цього дерева може сягати до тисячі років, хоча в основному липи живуть від 300 до 400 років. Ця лікарська рослина може мати висоту більш ніж 25 метрів, у неї товстий стовбур, що іноді сягає 3 – 4 метрів у діаметрі. На молодих деревах кора має сіро-бурий колір, а на старих вона значно темніша і часто розтріскується. Форма крони липи серцелистої може бути конусна, сферична або просто округло-циліндрична. Листя густе, дворядне, чергове, серцеподібно-округлої форми або широке яйцеподібне. Продовжувати читання Липа серцелиста – застосування в медицині
Липа пухнаста – опис властивостей рослини
Липа пухнаста (Tilia tomentosa) – це високе дерево, що сягає у висоту до 30 метрів. Воно відноситься до родини липових. Бруньки та молоді гілки мають опушені поверхні. Листя липи пухнастої чергове, серцеподібної форми, з гострими пилчастими краями. Верхня сторона листка темно-зелена, а нижня повстиста, біла, покрита зірчастими волосками. Квіти цього дерева правильні, яскраво-жовтого відтінку, розташовані по 5 – 10 одиниць в суцвіттях, що мають форму напівзонтиків. У квіток липи пухнастої опушені квітконіжки, її плоди горішки з дерев’янистими оплоднями, вона цвіте з червня до серпня. Продовжувати читання Липа пухнаста – опис властивостей рослини
Липа кавказька – застосування в медицині та народному лікуванні
Липа кавказька (Tilia begoniifolia) — дерево висотою до 30 метрів, що належить до родини липових. Листя рослини яйцеподібне, чергове, нерівнобоке, при основі трохи зрізане, з гострозубчатими краями. Кінчики зубців переходять у довгі гострячки. Квіти липи кавказької правильні, з жовтими пелюстками, розташовані півзонтиками, з зубчатими верхівками. Цвіте це дерево з червня до липня, його плоди кулясті або видовжені горішки.
На території України липа кавказька росте у Кримських горах, її також вирощують в ботанічних садах. Продовжувати читання Липа кавказька – застосування в медицині та народному лікуванні
Лещиця волотиста – лікувальні властивості
Лещиця волотиста (Gipsophila paniculata, качим волотистий) – це трав’яниста багаторічна лікарська рослина, що має вид круглого куща. Вона належить до родини гвоздикових. Висота лещиці становить 50 – 100 см. У неї сильно розгалужене, знизу опушене а зверху голе стебло. Листя цього куща сидяче, супротивне, вкрите тонкою восковою плівкою. Листя на стеблах загострене, лінійно-ланцетне, а нижні листки мають яйцеподібну форму, .вони швидко засихають. Квіти лещиці волотистої двостатеві, правильні, дрібні. Продовжувати читання Лещиця волотиста – лікувальні властивості
Латаття сніжно-біле – лікувальні властивості рослини
Латаття сніжно-біле (Nymphaea Candida) – це кореневищна, трав’яниста, багаторічна, водяна рослина, що належить до лататтєвих. Листя у неї плаваюче, довгочерешкове, овальної форми з цілими краями. Довжина листка складає 10 – 16 см. При цьому лопаті листків часто накладаються одна на одну. Квіти латаття сніжно-білого великі, правильні, двостатеві, багатопелюсткові, у них чотирикутна основа чашечок, білі пелюстки, довжина яких трохи більша за довжину чашолистків. Пелюстки квітів плавно переходять у тичинки. Приймочки пурпурового відтінку (іноді жовті), сильно вдавлені, мають конічної форми центральні відростки квітколожа. Продовжувати читання Латаття сніжно-біле – лікувальні властивості рослини
Латук посівний – хімічний склад, заготівля та вживання
Латук посівний (Lactuca sativa, салат) – це овочева трав’яниста однорічна лікарська трава, що належить до родини складноцвітих (айстрових). Нс сьогоднішній день відомо декілька видів латука посівного (листковий, головчастий, ромен-салат та ін.). В листкового латука спочатку розростаються сидячі прикореневі листки, а в головчастого різновиду спочатку з’являються головки різної щільності. Потім у трави виростають облистнені, прямі, розгалужені, волотисті стебла, довжина яких сягає більше одного метра. Листя на стеблах яйцеподібне, цілісне, голе. Іноді листки можуть бути серцеподібної або круглої форми. Верхівки листків потовщені, тупі. Продовжувати читання Латук посівний – хімічний склад, заготівля та вживання
Латук дикий – опис лікарської рослини та її хімічний склад
Латук дикий (Laciuca serriola, L. scariola, латук компасний) – це трав’яниста дворічна лікарська рослина сіро-зеленого відтінку, що відноситься до складноцвітних (айстрових). В рослини молочний сік, борозенчасте вертикальне стебло завдовжки 70 – 100 см, жовтявого кольору. Поверхня стебла вкрита шорсткими щетинками або гола. Листя латука дикого сидяче, перисто-розсічене, з виїмками та стрілоподібною основою. Краї листків зубчаті, з дрібними колючками. Середня жилка листка з нижнього боку щетиниста, а листки спрямовані вгору. Квіти цієї рослини блідо-жовтого відтінку, двостатеві, язичкові, розташовані у вигляді небагатоквіткових невеличких кошиків, які утворюють волотеподібні суцвіття. Цвіте латук з червня по вересень, його плоди сім’янки. Продовжувати читання Латук дикий – опис лікарської рослини та її хімічний склад