Любисток лікарський – властивості та хімічний склад


лікування любистком захворювань Любисток лікарський (Levisticum otficinale) належить до трав’янистих багаторічних оголених лікарських рослин з родини зонтичнихи (селерових). В цієї трави розгалужене у верхній частині трубчате кругле стебло завдовжки від 100 до 200 см. Листя любистка перисте або розсічено-перисте, з матовим відблиском. Сегменти листків обернено-яйцеподібні, великі, з характерною округленою ромбоподібною формою. Верхівки листків мають зубчаті надрізані сегменти. Квіти любистка лікарського дрібні, правильної форми, двостатеві, блідо-жовтого кольору. Квітка містить 5 пелюсток. Суцвіття рослини має вигляд складного зонтика круглої форми. При основі зонтики мають обгортки з численних листочків. Плоди любистка двосім’янки буро-жовтявого відтінку, він цвіте з червня до серпня.

Любисток лікарський був завезений у нашу країну з гір Південної Європи і вирощується на городах і в садах як пряна декоративна рослина.

Хімічний склад і заготівля любистка лікарського

В корінні цієї лікарської трави є бергаптен, псорален, крохмаль, смолисті речовини, близько 1% лецетину, ангелікова і яблучна кислота, а також мінерали і дубильні сполуки. Листя любистка має багато аскорбінової кислоти. Крім цього, в листі, стеблі та корінні є від 0,5 до 0,8 % ефірної олії, що містить карвакрол, d-a-терпінеол, цинеол, лігустилід, сесквітерпени, бутиліденфталід, бензойну, оцтову, олійну та ізовалеріанову кислоти.

В народній медицині застосовується коріння (Rachx Levistici) любистка лікарського. Іноді можна знайти лікувальні рецепти з плодів (Fructus Levistici) і трави (Herba Levistici). Цю рослину збирають в період цвітіння. Як і більшість інших лікарських трав. Плоди заготовляють після повного достигання. Для збору коріння викопують рослини віком від 3 років впродовж осені. Після очищення сировину сушать в сухому теплому приміщенні або на відкритому повітрі. Для висушування в кімнаті оптимальною буде температура 40 градусів. Слід пам’ятати, що висушений любисток має високу гігроскопічність, тому зберігати його потрібно щільно закритим в темному сухому місці. До розряду лікарських ця трава належить неофіційно.

Застосування любистка в медицині та фармакологічні властивості

Любисток лікарський характеризується заспокійивою, сечогінною, відхаркувальною та знеболюючою дією. Трава підвищує тонус кишківника, серцевого м’язу, покращує кровообіг в ділянці малого тазу і знижує метеоризм. Однак ця рослина найбільш відома своїми сечогінними властивостями. Її застосовують при сольових діатезах, асциті, різноманітних набряках серцевого походження, ниркових хворобах і хронічних запаленнях.

Також любисток іноді вживається не як діуретичний препарат, а для лікування анемії, нервових захворювань, пневмонії, бронхітів, порушення менструації, метеоризму. Засіб покращує перистальтику кишківника і допомагає вивести глисти. Однак любисток лікарський заборонено вживати при вагітності, пієлонефриту і гломерулонефриті.

Настоянку кореня трави успішно використовують як косметичний і дерматологічний препарат, який дозволяє боротися з ластовинням. Для цього ватяний тампон змочують в настоянці і протирають ділянки шкіри двічі на добу впродовж 2 – 3 тижнів. Допоможуть компреси з настоянки любистка від гноячкових висипок на шкірі. При інфекційному ураженні куточків рота настоянкою з піпетки закапують уражені місця. Також при лікуванні шкірних захворювань слід випивати по склянці настоянки трави впродовж доби.

Рецепти з любистка лікарського

Внутрішньо вживають настоянку з 1 столової ложки коріння і двох склянок окропу. Для лікування слід випивати по пів склянки три або чотири рази на добу перед вживанням їжі. Також можна з метою лікування приймати три рази на день по пів чайної ложки перетертого на порошок коріння рослини.

Щоб позбутися гостриків потрібно вживати на голодний шлунок суміш з 2 столових ложок порошку з кореня любистку лікарського і 3 столових ложок меду. Також від глистів допоможе відвар з чайної ложки плодів рослини і склянки води. Варити плоди потрібно 10 хвилин. Потім настояти і пити тричі на добу по столовій ложці.

Для лікування нефриту слід взяти змішані порівну корінь любистку, бедрицю ломикаменевого, вовчуга польового, пирію повзучого, а також листя мучниці звичайної, берези бородавчастої та плодів шипшини. Також слід додати до суміші квіти калачиків лісових і листя петрушки кучерявої. Столову ложку суміші потрібно запарити склянкою окропу, настояти до вистигання і пити по 2 склянки на добу.

Від циститу можна використовувати відвар з суміші взятих порівну кореня любистку, плодів ялівцю та фіалки триколірної. Столову ложку заливають склянкою окропу, витримують і випивають один два рази на добу.

При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки або шлунка допоможе відвар суміші з 30 грамів коріння любистку, 15 грамів алтеї лікарської і 5 грамів коріння кульбаби. До суміші слід додати неповну склянку меду і змішати з двома склянками горілки. Після настоювання впродовж 10 дів ліки приймають по дві столові ложки зранку та у вечері.

Зовнішньо застосовується настоянка з чайної ложки коріння любистку і склянки окропу. Після охолодження цимрозчином роблять примочки і компреси.