Лобода доброго Генріха – використання для лікування захворювань

чіпси


трава лобода доброго генріха в медицині рецепти Лобода доброго Генріха (Chenopodium bonus-henricus) — це трав’яниста багаторічна лікарська рослина, що вкрита борошнистою розсіяною паволокою і відноситься до родини лободових. В цієї трави декілька голих або з небагатьма гілками стебел довжиною від 15 до 60 см. Середні та нижні листки на стеблах з цілими краями, списоподібної форми, великого розміру, з довгими черешками. Поверхня листків трохи хвиляста, їх кінчики гострі. Квіти п’ятичленні двостатеві. Бокові квіти можуть бути чотири- або тричленні, розташовані у вигляді колосоподібного волотистого густого суцвіття, що покрита листям лише знизу. Листки оцвітини зверху зрізані, з нерівномірним зазубренням, без кіля вздовж спинки. Плоди лободи доброго Генріха однонасінні горішки, всередині яких плівчастий тонкий оплодень, що представляє собою виступаючу з оцвітини вертикальну насінину. Ця рослина цвіте з липня до вересня.

Знайти лободу доброго Генріха можна на території західних регіонів нашої країни, вона росте серед бур’яну на городах і в садах.

пастилки

Хімічний склад і фармакологічні властивості лободи доброго Генріха

З метою приготування лікувальних препаратів застосовується трава (Herba Chenopodii boni henrici) та коріння (Radix Chenopodii boni henrici). До категорії лікарських рослин ця трава належить неофіційно.

Хімічний склад лободи доброго Генріха досліджений неповністю. Однак відомо, що рослина містить такі речовини, як ферулову і кавову кислоти, флавоноїд кемпферол, сапонін хеноподин, а плоди мають у складі трохи ефірної олії.

Ця лобода характеризується знеболюючими, протизапальними, протипаразитними, антимікробними та проносними властивостями. Настій лободи доброго Генріха приймають внутрішньо у якості протиглисного і проносного засобу, а зовнішньо застосовують як ліки від грибків та запалень очей. Крім цього посічену свіжу рослину прикладають до порізів, а компреси з неї допомагають при ревматизмі та подагрі.

Для лікування таких захворюнь, як висипка, дерматит, короста, можна приготувати самостійно мазь, яка складається з посіченої лободи (можна лише вичавити сік) і вершкового масла або свиного смальцю. Також уражену шкіру промивають відваром з коріння лободи доброго Генріха.

Також є дані про те, що проводились спроби лікувати цією травою різноманітних пухлин, але наскільки були успішними ці намагання поки що невідомо. Іноді можна знайти рекомендації щодо включення лободи до раціону харчування як інгредієнт салатів.

Рецепти ліків з лободи доброго Генріха

Внутрішньо вживають настій лободи, що готують з однієї столової ложки сировини та двох склянок окропу. Ліки витримують годину, проціджують та вживають три рази на добу по столовій ложці.

Зовнішньо використовують лободу у свіжому або сушеному вигляді. Для цього 2 – 3 столові ложки сировини, загорнуті у тканину, опускають на пару секунд в окріп, після чого роблять компрес для ураженої ділянки шкіри, а також використовують для лікування подагри та ревматизму.

Настій лободи доброго Генріха готується з трьох чайних ложок і склянки окропу. Його настоюють півгодини, потім відціджують та охолоджують. Цей настій допомагає зменшити жирність шкіри обличчя (Hypersteatosis cutis).

Також при жирній шкірі обличчя можна приготувати настій з суміші рослин лободи доброго Генріха, шишок хмелю та фіалки триколірної, змішаних у рівній пропорції. Три ложки такої суміші потрібно залити склянкою окропу і залишити на півгодини. Потім засіб охолоджують на проціджують перед застосуванням.

Щоб приготувати маску з лободи для обличчя при жирній шкірі слід приготувати настій з рослини, що описаний вище, та додати до нього крохмалю, борошна і сухого молока, щоб отримати рідку кашоподібну речовину. Ця каша накладається на обличчя на 20 хвилин, а потім змивається теплою водою.