Липа серцелиста – застосування в медицині

чіпси


як в народній медицині використовують липу серцелисту Липа серцелиста (Тilia cordata) – це дерево, яке часто можна побачити в парках і на алеях. Вік цього дерева може сягати до тисячі років, хоча в основному липи живуть від 300 до 400 років. Ця лікарська рослина може мати висоту більш ніж 25 метрів, у неї товстий стовбур, що іноді сягає 3 – 4 метрів у діаметрі. На молодих деревах кора має сіро-бурий колір, а на старих вона значно темніша і часто розтріскується. Форма крони липи серцелистої може бути конусна, сферична або просто округло-циліндрична. Листя густе, дворядне, чергове, серцеподібно-округлої форми або широке яйцеподібне. Листки зубчасті, черешкові, квіти мають сильний запах, білий або жовтявий відтінок, вони розташовані у щитоподібних суцвіттях. Як можна зрозуміти з назви, це дерево цвіте в липні. Плоди липи серцелистої горішки.

Повністю липові ліси можна побачити на Заході Уральських гір та в лісостеповій зоні Росії. В нашій країні липа серцелиста є найпоширенішим видом серед цієї родини і зустрічається практично всюди в чагарниках і широколистих лісах. Крім цього, в Україні ще росте липа кавказька (T. begoniifolia) і липа пухнаста (Tilia tomentosa). В одеській області та на Закарпатті також можна знайти ще липу широколисту (Т. platyphyllos), яка іноді також трапляється в широколистих та мішаних лісах Західної України. Слід додати, що всі дерева цієї родини ефективно застосовуються для озеленення населених пунктів. їх вирощують в парках і садах, їх лікувальні властивості майже не відрізняються між собою.

пастилки

Використання липи серцелистої як лікувальної сировини

Липа серцелиста – цінна лікарська, харчова, технічна і медоносна рослина. Для потреб медицини у період цвітіння заготовляють цвіт дерева. При цьому підходять як дикорослі дерева так і штучно насаджені. Цвіт липи обтинають ножицями разом з приквітками. Не рекомендується заготовляти липовий цвіт, що уражений іржею або пошкоджений комахами. Для цього з сировини, яку було зібрано, потрібно видалити темні суцвіття. після чого цвіт розкладають у затінку для висушування або використовують для цього спеціальні сушарки. На сонці сушити сировину не можна, бо вона втрачає лікувальні властивості. Готова сировина може зберігатись протягом 2 років. Липовий цвіт продається в аптеках і його можна вільно купити.

Хімічний склад липи серцелистої такий же, як і липи широколистої. Цвіт дерева містить у собі глікозиди, ефірну олію, дубильні сполуки, кумарин фраксин, сапоніни, провітамін А (каротин), вітамін С (аскорбінову кислоту), мікроелементи і мікроелементи, слиз і т.д.

Фармакологічні властивості цвіту липи серцелистої

Ліки, виготовлені з цвіту липи серцелистої, покращують виділення сечі (діурез), проявляють заспокійливі, потогінні та протизапальні властивості. Крім цього, відвари і настої з липового цвіту посилюють виділення травного соку, стимулюють утворення жовчі та значно покращують її відтік.

Настій липового цвіту люди з давніх часів застосовували в медицині для лікування гарячки, застуди, він допомагає при бронхіті та грипі. Цей засіб також помічний при запаленні сечового та нирок. Ліки з липи характеризуються седативними властивостями, вони діють заспокійливо і допомагають при високій нервовій збудливості.

У нетрадиційній медицині відвари і настої з липового цвіту популярні при лікуванні істерії, епілепсії, головного болю, а також кишкових і шлункових захворювань. Як зовнішній засіб цвіт липи серцелистої можна застосовувати для полоскання ротової порожнини і горла при ангіні, ларингіті, гінгівіті та стоматиті. Примочки з настою можна прикладати до тіла при виразках шкіри і набряках, подагрі, ревматизмі та геморої. Іноді примочки з липового цвіту використовують як засіб лікування жіночих статевих органів. Значно покращує стан людини при нервових захворюваннях ванна з додаванням настою липового цвіту. Слід також додати, що цвіт цього дерева входить до сечогінних і потогінних чаїв, якими лікують захворювання сечового і нирок, печінки і кишечнику.

Окрім лікувальних властивостей липа серцелиста є ще одним з найпопулярніших медоносів. Кількість солоду в нектарі, який виробляють сто квіток цього дерева, становить від 100 до 180 мг. В тій місцевості, де ростуть липи, бджолина сім’я може зібрати до 15 кілограмів меду. При цьому було пораховано, що продуктивність гектара липових насаджень складає близько 800 кг меду.

Липовий мед серед різноманітних видів меду відноситься до найкращих сортів. У нього світлий відтінок, сильний аромат і м’який смак. Липовий мед під час кристалізації перетворюється на білу однорідну масу. Як було помічено, зібраний з далекосхідних видів липи мед має специфічний кремовий колір і надзвичайно приємний смак.

В народному господарстві поширеними матеріалами завжди були липова кора і луб. У більшості їх отримували саме з липи серцелистої, щоб виготовляти лантухи і рогожі. З лика люди плели решета, кошики, личаки, козуби та багато інших предметів. що застосовувались в побуті.

У насінні липи міститься солодка на смак жирна олія, яку можна використовувати для харчування. Своїм смаком вона нагадує мигдальну олію.

Застосування цвіту липисерцелистої

Внутрішньо вживають настій з цвіту дерева. Для цього три столові ложки цвіту заливають склянкою гарячої води і чекають 10 – 15 хвилин. Потім ліки проціджують і випивають тричі на добу по склянці. Липовий чай можна пити до і після вживання їжі.

Як зовнішній засіб настій цвіту липи серцелистої готують з шести столових ложок сировини, які запарюють горнятком окропу і витримують 10 – 15 хвилин. Цей засіб буде помічний при полосканні горла і рота, ним можна протирати лице для знежирення шкіри.