Лакфіоль садова (Cheiranthus cheiri) - це однорічна або багаторічна трав'яниста лікарська рослина, що належить до родини хрестоцвітих. У неї розгалужене або пряме стебло, що біля основи покрите двороздільними притиснутими волосками. Довжина стебла може становити від 40 до 100 см. Листя лакфіолі ланцетне, чергове, з гострими кінчиками та цілими краями, хоча іноді може мати по краях два гострі зубці. Квіти рослини пахучі, правильні, двостатеві, чотирипелюсткові, розташовані у китицеподібних суцвіттях. У квітки червоно-бурі, темно-жовті або золотисто-жовті пелюстки, довжина яких становить від 15 до 30 мм. Плоди лакфіолі стручки, вона цвіте з липня по вересень.
Лакфіоль садова зустрічається у дикій природі Криму і Середземномор'я. У нас цю рослину вирощують як кімнатну як декоративну у квітниках.
Заготівля і склад лакфіолі садової
У медицині застосовується свіжий цвіт рослини або сушені квіти і листя. Крім цього використовується ще й насіння рослини. Заготовляють сировину під час цвітіння, до категорії лікарських рослин лакфіоль належить неофіційно.
Хімічний склад лакфіолі садової багатий на жирну олію, якої в сировині міститься до 25 %. Крім цього у квітах рослини є близько 0,05 % ефірної олії, фермент мірозин, флавоноїди ізорамнетин і кверцетин. Насіння і листя лакфіолі має у складі серцеві глікозиди хейрозид і хейротоксин, концентрація яких складає близько 0,015 %. Також насіння рослини містить, як вже згадувалось, багато жирних олій та майже 2 % тіоглікозиду глікопейроліну. Останній розкладається на гірчичну олію методом гідролізу.
Лікувальні властивості лакфіолі садової
Було встановлено, що настойка з насіння рослини або свіжого листя допомагає при серцевій недостатності. Глікозид хейротоксин, який входить до складу рослини, посилює скорочення серцевого м’язу та сповільнює серцебиття. Цвіт лакфіолі має проносну, сечогінну, жовчогінну і знеболювальну дію. Ліки з квітів рослини допомагають при судомах.
У народній медицині багатьох країн світу настій квітів лакфіолі застосовується як внутрішній засіб при хронічних запорах, жовтянці, водянці, а також як засіб для профілактики паралічу та інсульту. Настій з листя і цвіту рослини вживають при серцевих захворюваннях, для посилення менструацій та у якості знеболювального засобу.
Припарки з листя та квітів лакфіолі готують при подагрі та ревматизмі. Також можна застосовувати свіжі квіти для натирання, змішуючи вичавлений сік з соняшниковою олією.
Охолоджений настій квітів рослини допомагає при кон’юнктивіті, якщо ним протирати очі. Для знищення ластовиння цим настоєм промивають шкіру обличчя.
Перетерті на порошок сушені квіти лакфіолі змішують з цукровою пудрою у рівному співвідношенні та використовують для вдування в очі при більмах.
Для внутрішнього вживання готують настій з чайної ложки цвіту рослини і склянки води. Спочатку настій варять протягом 10 хвилин, а потім п’ють по столовій ложці три рази на добу.
