Крушина ламка (Frangula alnus, Rhamnus frangula, крушина вільхоподібна) - це невеличке дерево або кущ висотою до 3,5 метри. Ця лікарська рослина належить до родини жостерових. На молодих гілках і на верхній частині стовбура кора гладка, має червоно-бурий колір та містить на поверхні білі ланцетні сочевички. Листя рослини яйцеподібне або еліптичне, чергове, короткочерешкове, з цілими краями. На поверхні листка видно від 6 до 8 бічних паралельних жилок. Квіти крушини ламкої правильні, п'ятипелюсткові, двостатеві, дрібні, розташовані по 2 - 6 у вигляді пучків в пазухах листків. Квіти мають ззовні зеленаві а всередині білі пелюстки. Плоди крушини сферичні кістянки, що спочатку мають червоний колір, а потім чорніють. Цвіте цей кущ з травня до липня.
Крушина ламка зустрічається у всіх регіонах нашої країни. Вона росте в чагарниках і лісах, біля водойм і на болотах. Значно рідше це деревце можна побачити в Криму, Степу і в долинах рік.
Заготівля, зберігання та хімічний склад крушини ламкої
Лікувально ефективною вважається кора крушини ламкої (Cortex Frangulae), яку заготовляють перед розпусканням листя. Кору зрізають з молодих гілок і верхньої частини стовбура. На поверхні кори роблять паралельні прорізи і потім знімають кору пасками. Частини кори, покриті лишайником і мохом непридатні для використання в медицині. Для сушіння сировини її розкладають на відкритому повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється. Шматки кори кладуть на папір або тканину і в процесі сушіння періодично перевертають. Після того, як кора стає крихкою, вона вважається придатною для зберігання. Після висушування сировина втрачає приблизно половину своєї ваги. Термін зберігання кори крушини складає 5 років. Ця сировина продається в аптеках.
У випадку застосування свіжої або щойно висушеної кори в людини виникає нудота і блювання. Однак після тривалого зберігання ці побічні ефекти значно послаблюються. Тому лікарі рекомендують вживати засоби з кори крушини через рік після ї заготівлі. Значно пришвидшити процес сушіння, після якого кора стає придатною для вживання, можна при використанні спеціальних сушильних шаф, де сировину витримують 1 годину при температурі +100 градусів. Крім кори в нетрадиційній медицині використовуються також плоди крушини ламкої, які теж слід витримати один рік до вживання.
Хімічний склад крушини ламкої досить особливий. В корі дерева містяться вільні антраноли, геніни хризофанол, ізоемодин та емодин, близько 8 % антраглікозидів, сліди дубильних речовин, смолисті сполуки і три терпенові глікозиди. У свіжій сировині є найбільша кількість франгулорозиду - основного глікозиду, що міститься в крушині. Після сушіння ця сполука окислюється і перетворюється на франгулін.
Фармакологічні властивості крушини ламкої
Кора крушини ламкої проявляє легку послаблюючу дію, що виникає приблизно через 10 годин після прийому цього засобу. Такий вплив кори цієї рослини забезпечується здатністю послаблювати перистальтику товстої кишки. Однак слизова оболонка при цьому не подразнюється і тонкий кишечник не зазнає ніякого спливу. Кору крушини вживають від хронічних запорів та при атонії кишечника. В народній медицині цей засіб використовується для лікування подагри, геморою, водянки, гарячки і захворювань печінки.
При корості застосовується міцний відвар кори крушини, яким обмивають уражені ділянки шкіри. Відвар з плодів цього куща застосовують для компресів при струпах, гнояках, фурункулах та різноманітних висипках на шкірі.
Перетерті на порошок плоди крушини ламкої приймають внутрішньо від проносу, водянки, анемії. Враховуючи той факт, що організм звикає до засобів з крушини, їх бажано періодично замінювати іншими препаратами. Якщо ж організм вже звик до ліків з крушини ламкої, можна трохи збільшити дозування.
Необхідно зазначити, що з кори крушини ламкої виготовляють проносні та шлункові чаї. Ця сировина застосовується і для виготовлення таких медичних препаратів, як вікаїр та вікалін.
У випадку перевищення дози при лікуванні крушиною може виникати дискомфорт, біль в животі, коліки і тенезми. Заборонено приймати препарати з цієї лікарської рослини вагітним жінкам і матерям, що годують дітей грудьми.
Рецепти застосування крушини ламкої
Для внутрішнього вживання готують відвар кори крушини з 20 грамів сировини і склянки води. Пити цей відвар потрібно на ніч по півсклянки.
Рідкий екстракт крушини ламкої (Extractum Frangulae fluidum) вживають по 25 - 40 крапель. Сухий екстракт крушини ламкої (Extractum Frangulae siccum) вживають на ніч по 1 - 2 таблетки. Перетерті на порошок плоди крушини слід вживати тричі на добу по 0,5 г. Препарат під назвою рамніл (Rhamnilum) п’ють на ніч по 0,2 г.
Для лікування хронічних запорів використовується суміш з 50 грамів кори крушини, 20 грамів буркуну лікарського, такої ж кількості листя бобівника трилистого і 10 грамів плодів кмину. Столову ложку такої суміші заливають на 15 - 20 хвилин склянкою окропу, проціджують та приймають перед сном по півсклянки.
При гепатиті, щоб покращити випорожнення, допоможе суміш з 30 грамів кори крушини ламкої та 40 грамів листя м’яти перцевої. Дві чайні ложки суміші варять протягом 20 хвилин у склянці води, відціджують та випивають на ніч.
Для лікування запорів в народній медицині застосовується суміш з 10 грамів плодів анісу звичайного, 20 грамів плодів фенхелю, 20 грамів цвіту бузини чорної та такої ж кількості кори крушини. Столову ложу приготованої сировини варять 15 хвилин у склянці води та випивають перед сном та після обіду по одній склянці.
