рослина дуб скельний

Дуб скельний – властивості рослини та хімічний склад

чіпси


рослина дуб скельний Дуб скельний (Quercus petraca) – це однодомна лікарська рослина (дерево), що належить до родини букових. Висота цього дерева становить від 20 до 30 метрів. Однорічні гілки дуба скельного мають буро-зелений відтінок, вони голі або злегка опушені. Листя цього дерева зберігається на гілках в сухому вигляді до весни. Форма листків продовгувата, обернено-яйцеподібна, з округлою або клиноподібною основою і серцевидною. Листки мають звивисті глибокі лопаті, знизу вздовж жилок листки розсіяно-волосисті, їх лопаті довгасті або округлі, кількість лопатей становить від 5 до 7 пар. Квіти дуба скельного одностатеві. Тичинкові квіти складають шести- або восьмироздільну оцвітину, розташовані в повислих сережках. Маточкові квіти розміщені в шестироздільній оцвітині, яка складається з невеликої кількості квіткових прямостоячих сережок. Біля плодів ніжки суцвіття трохи коротші від черешків листків. Плоди дерева горіхи (жолуді), які розміщені приблизно на третину довжини в мисочках. Дерево цвіте з квітня по травень, жолуді достигають у вересні та жовтні.

Дуб скельний росте на вапняках у кримських горах, в лісах на південному заході Лісостепу. Значно рідше ця рослина зустрічається на Поліссі.

пастилки

Заготівля, зберігання та хімічний склад дуба скельного

Для лікування застосовують кору дуба скельного (Cortex Quercus), плоди та зібрані з листя гали. Заготівлю кори проводять під час сокоруху весною, зриваючи її з нетовстих стовбурів (до 10 см товщиною) та молодих гілок. Для зняття кори з стовбура роблять декілька круглих надрізів через кожні 30 см, потім їх сполучають прямими розрізами, між якими потім вже легко відокремити кору від поверхні. Для висушування кору розкладають під наметами або в кімнатах з хорошою вентиляцією. Сушеної сировини отримують біля 50 % від ваги зібраної. Термін придатності сушеної кори 5 років. Збір жолудів проводять восени після їх достигання. Жолуді опадають з дерев самі, їх збирають і розкладають відразу сушити, оскільки після нетривалого зберігання в сирому вигляді навколоплідники жолудів швидко вкриваються пліснявою. Гали заготовляють під кінець літа, їх також сушать та зберігають в сухих приміщеннях. Кора цього дерева продається аптеками.

Хімічний склад дуба скельного досить цікавий і своєрідний. В корі дерева міститься близько 6 % пектинових речовин, 0,4 % катехінових танінів, галова та елагова вільні кислоти, кверцетин, до 20 % галотанінів, смоли, флобафен, білки, цукри, крохмаль, слиз та мінеральні речовини. Жолуді мають у складі до 40 % крохмалю, ефірну олію, цукри, білки, до 5 % жирної олії, від 4 до 8 % дубильних речовин. Також відомо, що гали мають значну кількість таніну.

Застосування та фармакологічні характеристики дуба скельного

Кора дубу скельного застосовується як протизапальний, протигнильний та ефективний в’яжучий засіб. Ліки з кори призначаються при запаленнях слизових оболонок гортані, ротової порожнини, глотки, а також для лікування гастриту, пародонтозу, гінгівіту, стоматиту, видалення флюсу. Допомагають відвари кори дуба скельного від проносу, при шлункових кровотечах, ентеритах, рахіті, захворюваннях селезінки і печінки, випаданні прямої кишки, хворобах лімфовузлів, туберкульозі, дерматологічних хворобах (для лікування екземи, опіків, відморожень, тріщин). Ефективними вважаються відвари і настої кори дуба при отруєннях грибами, алкоголем, солями міді, олова і свинцю.

В гінекології відвари і настої з кори дуба скельного використовуються для спринцювань від болів у статевих органах, а також при виразковому кольпіті та вульвовагініті. Препарати з кори вживають внутрішньо при надмірних місячних. Від опіків добре допомагає відвар галів. З жолудів готують сурогат кави та застосовують їх для лікування травного тракту.

Рецепти лікувальних засобів з дуба скельного

Внутрішньо вживають настій з чайної ложки дубової кори і двох склянок кип’яченої холодної води. Ліки настоюють протягом 8 годин і вживають по 2 столові ложки 3 або 4 рази на добу. Також настій можна приготувати зі склянки окропу і столової ложки (10 грам) кори. Його вживають по столовій ложці тричі на добу.

Відвар готується, як і настій, з однієї столової ложки кори дерева і склянки води. Сировину варять 1 – 2 хвилини, потім настоюють до охолодження і п’ють два рази на добу при отруєннях по склянці за один прийом.

З жолудів варять каву. Для цього чайну ложку підсмажених до червонявого відтінку жолудів подрібнюють млинком і заварюють на склянці води. Таку каву можна пити щодня по одній склянці від проносів та хронічних катарів кишечника.

Більш популярна кора дуба скельного як зовнішні засіб. Відвар з 20 грам кори і склянки води використовується для полоскань, а запаривши таким відваром листя шавлії лікарської, отримують чудовий засіб для полоскання рота від зубного флюсу.

Для примочок від опіків готують відвар з 40 грам кори дуба і склянки окропу. Також при опіках використовується відвар галів, який готується з повної жмені сировини і двох літрів води. Варять гали у воді протягом 10 хвилин.

Для спринцювань заварюють 20 грам кори дуба скельного або дуба звичайного у двох літрах води. Після кип’ятіння протягом 10 хвилин відвар проціджують та охолоджують.

Щоб приготувати ванну від підвищеної пітливості ніг варять 50 грам кори дерева у літрі води. Такий же відвар з повної жмені сировини і двох літрів окропу виливають в наповнену водою ванну, яку застосовують при екземі та загальному ослабленні організму.

Для приготуванні мазі від пролежнів слід взяти дві частини кори дуба скельного та одну частину бруньок тополі чорної і варять кілька хвилин на семи частинах вершкового масла. Потім сировину відтискають і зливають у скляну банку.