Категорія: В

В’язіль барвистий (Coronilla varia, кучерявий горошок) – це багаторічна гола або щетинистоволоса трав’яниста лікарська рослина, яка відноситься до родини бобових. Висота її стебел становить від 30 до 80 см. Стебла бувають висхідні або лежачі, борозенчасті, розгалужені, всередині порожнисті. Листя в’язіля барвистого непарноперисте, складається з 5-12 пар довгастих або овальних маленьких листочків. Квіти цієї лікарської трави неправильні, двостатеві, білі, рожеві або фіолетові, розташовані в зонтикоподібних пазушних суцвіттях на довгих квітконосах. Плоди цієї рослини боби, цвіте вона з травня по вересень.

В’язіль барвистий поширений всюди в Україні. Його можна легко знайти на галявинах, узліссях, лісових луках, на схилах гір та серед чагарників. Продовжувати читання В’язіль барвистий – фармакологічні властивості та застосування

В’яз гладенький (Ulmus laevis, U. Реdunculata) – це дерево висотою 15-25 метрів, що належить до родини в’язових. У нього досить товстий, вкритий буро-коричневою корою стовбур. Крона в’яза гладенького має форму широкого циліндра із заокругленням вгорі, а гілки під гострим кутом спрямовані вгору. Молоді пагони цієї лікарської рослини блискучі, опушені, червонувато-бурого кольору. Листя дерева цілісне, чергове, пилчасте, дворядне, овальної або яйцеподібної форми, з несиметричною серцеподібною основою. Листки знизу опушені, а зверху голі. Квіти в’яза гладенького неправильні, двостатеві, простої дзвоникоподібної форми, мають коричневу восьмилопатеву оцвітину, зібрані в густі бічні пучки. Плоди цієї рослини крилатки, у яких специфічні густовійчасті краї. Цвіте в’яз у квітні та червні.

В’яз гладенький росте у різних місцях по всій території України. Особливо часто зустрічається в широколистяних лісах. Росте розсіяно, не утворюючи великих посадок. Продовжувати читання В’яз гладенький – хімічний склад та рецепти для лікування

Вороняче око звичайне (Paris quadrifolia, хрещате зілля, хрест-трава) – це багаторічна кореневищна трав’яниста лікарська рослина, що належить до родини лілійних. Вона має одиничне, нерозгалужене, прямостояче стебло висотою від 10 до 30 см. Листя воронячого ока сидяче, просте, обернено-яйцеподібне або еліптичне, утворює кільце на кінчику стебла. Квітки у цієї рослини лише одна, вона також знаходиться верхівці стебла. Плоди цієї трави ягоди, цвіте вона у травні.

Вороняче око звичайне часто можна побачити серед чагарників, у хвойних лісах та ялинкових посадках. Досить часто ця рослина зустрічається поряд з квасеницею. Це типова лікарська трава лісових зон, що зустрічається в Західному Сибіру аж до 62° північної широти, починаючи з 65° північної широти Красноярського краю Росії. В Україні вороняче око росте в листяних і мішаних лісах Карпат, Полісся та лісостепової зони. Продовжувати читання Вороняче око звичайне – лікувальні властивості

Волошка синя (Centaurea cyanus) – це дворічна або однорічна трав’яниста лікарська рослина, що відноситься до родини складноцвітих (айстрових). У неї прямостояче, від середини розгалужене, павутинисте стебло висотою від 25 до 50 см. Середні і нижні листики на стеблі ліроподібно-розсічені, оберненоланцетні, видовжені, дрібнозубчасті та цілокраї. Верхні листки в основному лінійні. Квіти волошки синьої утворюють одиничні кошики на кінцях гілок і стебел. Крайні квіти лійкоподібні, збільшені, неплідні, блакитного, синього, рожевого або білого кольору, а серединні квіти двостатеві, фіолетові. Плоди цієї трави сім’янки, вона цвіте в червні та липні.

Волошка синя росте всюди по території України. Зустріти цю квітку можна серед посівів ярих та озимих культур, або на забур’янених трав’янистих галявинах. Продовжувати читання Волошка синя – властивості та лікування

Волошка лучна (Centaurea jacea) – це шорстка трав’яниста багаторічна лікарська рослина з родини складноцвітих (айстрових). У неї прямостояче, при основі трохи висхідне стебло завдовжки 40-80 см. Листя волошки лучної цілісне, яйцеподібно-ланцетної або еліптичної форми, з коротко заокругленими або гоструватими кінчиками. Квіти волошки пурпурового, лілового, іноді білого кольору, зібрані в кошики, які розташовані на кінчиках стебел та гілок. Крайні квіти неплідні, лійкоподібні, а середні – двостатеві, трубчасті. Плоди волошки лучної сім’янки, цвіте вона з червня до вересня.

Волошка лучна росте розсіяно у всіх лісостепових, лісових та степових районах України. Частіше зустрічається на лісових галявинах, луках, узліссях та в чагарниках. Цю квітку іноді вирощують у якості декоративної рослини. Продовжувати читання Волошка лучна – хімічний склад і рецепти

Воловик лікарський (Anchusa oiticinalis, серпоріз, вологлід) – це щетинистоволоса дворічна лікарська рослина, що належить до родини шортколистих. У неї прямостояче стебло висотою 40-90 см. Молоді стебла прості, а старі дуже розгалужені з опущеними після цвітіння гілками. Листя воловика лікарського просте, чергове, цілокрає, лінійно-ланцетне. Верхні листочки сидячі, а нижні звужуються у крилатий черешок. Квіти цієї лікарської трави правильні, двостатеві, зібрані у лійкоподібний віночок, який спочатку має фіолетовий колір, а потім стає синім. Плоди воловика лікарського горішки, цвіте він з травня по червень.

Воловик лікарський поширений практично по всій території нашої країни. Він часто трапляється біля доріг, на полях та забур’янених галявинах. Продовжувати читання Воловик лікарський – властивості та способи застосування

Водянка чорна (Empetrum nigium, голубець) – це вічнозелений, сланкий дуже розгалужений кущ, який належить до родини водянкових. Його висота становить всього 30-60 см. Листя цієї рослини видовжено-еліптичне, чергове, шкірясте, довжиною 3-5 мм і шириною близько 1 мм, із загорнутими донизу краями. Квіти водянки чорної дрібні, одностатеві, темно-червоного відтінку, розміщені по одній квітці в пазухах листків, які знаходяться на верхівках гілок. Плоди цієї лікарської рослини чорні кістянки подібні на ягоди, достигають вони у серпні. Цвіте цей кущ з травня по червень.

Водянка чорна часто зустрічається в Карпатських горах, на альпійських і субальпійських луках, торфових болотах, та іноді в соснових лісах. Продовжувати читання Водянка чорна – лікувальні властивості та хімічний склад