Бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga, козлики, дрібчасте зіллячко) – це гола трав’яниста багаторічна або короткопухнаста кореневищна лікарська рослина, яка належить до родини зонтичних (селерових). Коріння гіллясте, багатоголове. Стебло, завдовжки 20 – 60 см, тонке ребристе, пряме, розгалужене, з порожньою серединою. Нижні та прикореневі листки стебла черешкові, довгі, розсічені або перисті, а середньо-стеблові листки перисто-роздільні, з яйцеподібними, зубчастими, тупими, роздільними або надрізаними сегментами. Верхні листки стебла мають вигляд піхв без пластинок. Квіти бедринцю ломикаменевого білі або рожеві, 5-пелюсткові, дрібні, розташовані в складних зонтиках. Плоди - двосім'янки, а цвіте ця рослина з червня по серпень.
Бедринець ломикаменевий поширений у різних місцях по всій території України, включаючи мішані ліси, узлісся, схили гір, сухі луки та чагарники.
Зберігання та хімічний склад бедринцю ломикаменевого
Для лікування застосовують коріння рослини (Radix Pimpinellae saxifragae). Його заготовляють ранньою весною або осінню. Приготовану сировину промивають водою і просушують у теплих приміщеннях або на відкритому повітрі. При цьому отримують близько 20% готової для вживання сухої сировини. Бедринець належить до неофіційних лікарських рослин.
Хімічний склад бедринцю ломикаменевого є досить різноманітним. В корінні міститься близько 0,5% ефірної олії, пімпінелін, ізобергаптен, ізопімпінелін, умбеліферон, сапоніни, бергаптен, органічні кислоти, цукор, смолисті та дубильні речовини.
Застосування та лікувальні властивості бедринцю ломикаменевого
Ця рослина міститься у фармакопеях багатьох країн. На території нашої країни бедринець ломикаменевий застосовується тільки у нетрадиційній медицині. Галенові препарати, виготовлені з цієї рослини, мають протизапальну, спазмолітичну і сечогінну дію. Також вони допомагають нормалізувати роботу травної системи, стимулюють функціонування шлункових залоз, мають протикашльові та відхаркувальні властивості.
У літературі 16 століття бедринець ломикаменевий вказувався як засіб для лікування і профілактики раку, чуми, холери та захворювань матки. Настій з кореневища рослини застосовують як відхаркувальний засіб при лікуванні катару дихальних шляхів, трахеїту, бронхіту, пневмонії, ларингіту, коклюшу та астми. Помічною є ця лікарська рослина при нирковокам'яній хворобі, сольових діатезах, захворюваннях печінки, атонії кишечника, хронічному гастриті з пониженою кислотністю, подагрі, набряках та метеоризмі.
Зовнішньо застосовують ліки з бедринця ломикаменевого для полоскань при ангіні, скарлатині та ларингіті. Свіжий сік з цієї рослини можна використовувати для знебарвлення пігментних плям. Крім цього, порошок з сушеного коріння додають до зубних порошків та зубних паст. Весною з прикореневих молодих листочків рослини можна готувати салат, який належить до лікувально-профілактичного харчування.
Внутрішньо застосовують спиртову настойку коріння у співвідношенні 1:10. Для цього використовують 70%-й спирт. Настій зберігають в закритому посуді протягом 7 днів і вживають по 10 - 20 крапель 3 - 4 рази на добу. Також можна приготувати відвар коріння бедринця ломикаменевого з 1 столової ложки сировини і 2 склянок окропу. Вживають такий відвар тричі на день по 100 мл з добавкою меду.
Додаткова інформація
Коріння бедринцю ломикаменевого, як вже було сказано, містить ефірну олію та пімпінелін, який є особливою речовиною, що не розчиняється у воді. У зв’язку з цим коріння рослини більш придатне для приготування спиртової настоянки.
Порошок цієї лікарської рослини у вигляді саморобних пілюль з добавкою меду можна давати дітям при дифтерії. При цьому кількість порошку в одній порції становить 0,5 г – приблизно 10 частина чайної ложки.
