Аконіт джунгарський рецепти

Аконіт джунгарський – властивості та застосування

чіпси


Аконіт джунгарський рецепти Аконіт джунгарський (Aconitum soongaiicum, аконіт каракольський, Aconitum karakolicum) представляє собою багаторічну трав’янисту лікарську рослину родини жовтецевих.

Коріння має вигляд великих конусоподібних бульб, які зрослися в ланцюг. Стебло аконіту пряме, голе або опущене у верхній частині. Довжина стебла 70 – 130 см. Листки голі, черешкові, округлої серцеподібної форми, пальчасто-роздільні. Квіти синьо-фіолетові, зигоморфні, зібрані в китицю. Плід збірний, складається з 3-х листянок. Цвіте аконіт джунгарський в липні та серпні. Зустрічається ця рослина в альпійському поясі, поблизу озера Іссик-Куль, а також на берегах річок та схилах гір Тянь-Шань.

пастилки

Зберігання та заготівля аконіту джунгарського

В лікувальних цілях застосовують корені бульби (Tuber Асоniti), які збирають восени. Після висушування, з 4 кг сирих бульб отримують 1 кг сухої сировини. В нетрадиційній медицині використовують також зелень рослини (Herba Aconiti), яка заготовлюється до періоду цвітіння та сушиться в затінку при добрій вентиляції. Слід також зазначити, що аконіт джунгарський є неофіційною лікарською рослиною.

Фармакологічні властивості та склад аконіту джунгарського

В корінні (бульбах) аконіту джунгарського є значна кількість алкалоїдів (від 1,2 до 3,4 %), а також близько 0,3% кумарину, органічні кислоти і крохмаль. Широкий спектр алкалоїдів, що містяться в корінні аконіту, складається з таких речовин, як аконітин (0,6 %), ацетилзонгорин, аконіфін, зонгорин, зонгорамін, ацетилзонгорамін, ацетилнапелін, ізоболдин, неолін, норзонгорин, караколін, караколідин, напелін та феніл-β-нафтиламін. У надземній частині рослини містяться алкалоїди, аскорбінова кислота і флавоноїди.

Серед фармакологічних властивостей аконіту джунгарського слід зазначити сильну болетамуючу дію. Ця рослина, як і аконіт волотистий та строкатий, має антимікробну дію, а також здатність лікувати пухлини. Застосовують аконіт джунгарський у вигляді настоянки внутрішньо, або у вигляді мазі зовнішньо як болетамуючий засіб при невралгія, ревматизмі, зубному болю та мігрені. Є відомості про те, що в народній медицині рослину використовують для лікування туберкульозу, ішіасу та простудних захворювань.

В лікувальних цілях аконіт застосовують під наглядом лікаря у вигляді настойки. Згідно з даними досліджень, проведених болгарськими лікарями, терапевтична доза аконітину, як одного з найбільш токсичних алкалоїдів, не повинна перевищувати 0,02 – 0,03 мг тричі на добу. Слід пам’ятати, що рослина містить смертельну отруту! Тому при перших симптомах отруєння необхідно негайно звернутись по допомогу.