Березень 2016 – Лікарські рослини

Ячмінь звичайний – цілющі властивості та рецепти

Ячмінь звичайний (Hordeum vulgare) – це трав’яниста однорічна злакова рослина, що належить до родини тонконогових. У ячменю прямостояче стебло-соломина довжиною від 40 до 120 см, на поверхні якого містяться чітко виражені вузли та порожнисті меживузля. Рослина розгалужується в нижній частині, яка називається вузлом кущіння. Листя чергове, складається з прямолінійної пластинки і трубчастої видовженої піхви. Між листком та піхвою знаходиться плівчастий язичок. Ячмінь звичайний має чотиригранний або шестигранний видовжений колос, складається з розміщених на кожному виступі стрижня трьох одноквіткових колосків. Нижні квіткові луски мають довгі остюки. Плоди цієї рослини зерна, вона цвіте з червня до липня.

Ячмінь звичайний, як відомо, вирощують на більшості території нашої країни в основному як продовольчу та фуражну рослину. Продовжувати читання Ячмінь звичайний – цілющі властивості та рецепти

Щавель кислий – застосування в народній медицині

Щавель кислий (Rumex acetosa, щавель звичайний) – це багаторічна дводомна трав’яниста лікарська рослина, яка відноситься до родини гречкових. Вона має борозенчасті прямі стебла, що можуть сягати висоти 1 м. Листя щавлю чергове, біля основи має зубчасті розтруби, що обгортають меживузля при основі. Прикореневе та нижнє стеблове листя має довгі черешки та яйцеподібну видовжену форму. Біля основи листки стрілоподібні з трикутними, спрямованими донизу, гострими боковими лопатями, форма яких іноді може бути списоподібною. Верхні листки тупуваті або мало загострені, більш вузькі, сидячі, ланцетні, стрілоподібної форми. Квіти щавлю кислого одностатеві, червоного, рожевого або жовтуватого відтінку, розміщені на верхівці стебла у формі малорозгалуженого, вузького, негустого, волотеподібного суцвіття. Квіти чоловічі мають шість спрямованих вгору часток оцвітини. Ці частки мають видовжено-овальну форму, зовнішні трохи менші за внутрішні. Жіночі квіти мають загнуті внизу зовнішні частки, що притиснуті до квітконіжки. Внутрішні частки округло-серцеподібні, прямі, мають цілі краї, біля основи з спрямованим донизу м’ясистим додатком, що розташований у вирізі. Продовжувати читання Щавель кислий – застосування в народній медицині

Шавлія лікарська – лікувальні властивості та застосування в народній медицині

Шавлія лікарська (Salvia oflicinalis) – це напівкущова лікарська рослина, що відноситься до родини губоцвітих. У неї розгалужене, пряме, майже кругле, розгалужене стебло завдовжки від 20 до 70 см, покрите білуватими шерстистими хвилястими довгими волосками. Листя на стеблах супротивне, шкірясте, черешкове, видовжено-еліптичне або яйцеподібно-довгасте, біля основи округле або серцеподібне. Верхні листки загострені або тупі з дрібнозубчастими краями, мають зморшкувату поверхню, з двох сторін шерстисті сіруваті, укриті численними крапчастими залозками. Досить часто нижні листки мають при основі одну або дві невеличкі лопаті. Приквіткові листки шавлії лікарської сидячі, яйцеподібно-ланцетні, рожевого забарвлення, перетинчасті біля основи, майже такого ж розміру, як і чашечки. Квіти цієї рослини неправильні, двостатеві, утворюють несправжні чотири-квіткові або восьми-квіткові розсунуті кільця. У квітки дзвоникоподібна чашечка, яка має 15 волосистих жилок з гострокінцевими, трикутними, війчастими зубцями. Віночки квіток двогубі, яскраво-лілового кольору. Вони мають майже пряму верхню губу та трилопатеву нижню. Продовжувати читання Шавлія лікарська – лікувальні властивості та застосування в народній медицині

Хвощ польовий – лікувальні властивості та хімічний склад

Хвощ польовий (Equisetum arvense) – це багаторічна трав’яниста рослина, яка належить до родини хвощових. Висота стебел хвоща становить 20-40 см. Рослина має розгалужене бурувато-чорного кольору коріння, вузли якого містять кулясті бульбочки. Стебла хвоща полового бувають літні (безплідні) та весняні (спороносні). Спороносні пагони соковиті, нерозгалужені, членисті, рожево-бурого відтінку, появляються весною і на верхівках мають циліндричні яйцеподібні колоски. В цих колосках містяться спорофіли, всередині яких утворюються спори. Після того, як спори висипаються, пагони відмирають, а рослина випускає зелені безплідні розгалужені кільчасті стебла, що мають від 6 до 12 ребер і спрямовані під кутом вгору багатогранні, нерозгалужені гілочки. Листя хвоща польового лускоподібне, розташоване кільцями, зростається у піхви. При цьому піхви листків спороносних стебел потовщені, дзвоникоподібної форми, мають від 8 до 12 чорно-бурих зубців. Листя на безплідних стеблах дзвоникоподібне, вузьке, внизу світло-зелене, а верхні листки мають темно-бурі трикутно-ланцетні зубці та білу облямівку. Ця лікарська рослина спороносить з березня по квітень. Продовжувати читання Хвощ польовий – лікувальні властивості та хімічний склад

Фіалка триколірна – лікувальні властивості та рецепти

Фіалка триколірна (Viola tricolor, братки триколірні) – це дворічна або однорічна лікарська рослина темно-зеленого відтінку, яка належить до родини фіалкових. У неї прямостояче стебло довжиною 15-40 см, може бути розгалужене або пряме. Поверхня стебла опушена короткими відігнутими вниз волосками. Листя просте, чергове, з пильчастими або зубчастими краями та перисто-роздільними прилистками. Зовнішніх часток у листка може бути від 3 до 6, внутрішніх – від 0 до 3. Кінцева частка листка збільшена. Нижні листки фіалки триколірної широкі яйцеподібні, яйцеподібно-трикутні або яйцеподібно-видовжені, вони мають округлу основу та довші за пластинку черешки. Середні листки яйцеподібно-видовжені або яйцеподібно-ланцетні, вони мають клиноподібну основу та короткі черешки. Верхні листки цієї рослини ланцетно-видовжені, загострено-тупуваті, майже сидячі, біля основи помітно звужені. Квіти фіалки триколірної двостатеві, пазушні, неправильні, розміщені довгих ніжках, мають строкатий п’ятипелюстковий віночок. Верхні пелюстки квіток в основному темно-фіолетового або синьо-фіолетового кольору, але іноді вони бувають і блідо-фіолетового забарвлення. Продовжувати читання Фіалка триколірна – лікувальні властивості та рецепти

Тополя чорна – властивості та використання у народній медицині

Тополя чорна (Populus nigra, P. sosnowskyi, осокір) – це дводомне листопадне дерево висотою до 25-30 метрів, яке відноситься до родини вербових. Рослина має циліндричний стовбур та розлогу крону. Стовбур дерева покритий ясною, сіро-попелястого відтінку корою. Його нижня частина, особливо старого дерева, має майже чорну кору, на поверхні якої знаходяться глибокі тріщини. Бруньки тополі чорної клейкі, голі. Листя чергове, має голі, довгі, приплюснуті черешки та ромбічну або яйцеподібну трикутну форму. Біля основи листя широкої клиноподібної форми або майже пряме обрізане, верхні листки витягнуті у довгий гострячок. Всі листки скраю залозисто-пильчасті, знизу більш ясного відтінку, оголені з обох сторін. Квіти тополі чорної одностатеві, зібрані у пониклі сережки, містять пурпурові пиляки, жовті приймочки, відігнуті, дволопатеві. Плоди цього дерева коробочки, воно цвіте з березня до травня, аж до появи листя.

Тополя чорна зустрічається на всій території нашої країни, за винятком Карпат. Це дерево росте у долинах і на берегах річок, біля озер та в заплавах, іноді утворюючи чистий лісостан. Дерево часто садять як фітомеліоративну та декоративну рослину. Продовжувати читання Тополя чорна – властивості та використання у народній медицині

Нагідки лікарські (календула) – властивості та рецепти застосування

Нагідки лікарські (Calendula olficinalis, календула, крокіс) – це трав’яниста однорічна лікарська рослина, якій властивий сильний специфічний запах. Вона належить до родини складноцвітих (айстрових). Ця рослина має розгалужене, округле, прямостояче стебло довжиною від 40 до 70 см. Листя цієї рослини чергове, нижні листки черешкові, обернено-яйцеподібні, видовжені, а верхні – сидячі, ланцетні. Квіти календули помаранчеві або золотисто-жовті, зібрані у кошиках на верхівці стебла. Крайні квітки маточкові, язичкові, плідні, розташовані у 2 або 3 ряди, плідні, а середні квіти – безплідні, двостатеві, трубчасті. Плоди календули сім’янки, цвіте вона з червня по жовтень.

Нагідки лікарські (календула) були завезені в наші краї з Південної та Центральної Європи. На території України цю рослину вирощують як декоративну на городах, клумбах та присадибних ділянках. Іноді календула дичавіє. З метою отримання лікувальної сировини нагідки вирощують на спеціалізованих підприємствах. Продовжувати читання Нагідки лікарські (календула) – властивості та рецепти застосування