Звіробій звичайний – застосування в медицині та властивості


трава звіробій звичайний Звіробій звичайний (Hypericum perloratum, кривавник, божа крівця, сто крівця, заяча крівця) – це трав’яниста багаторічна лікарська трава, яка відноситься до родини звіробійних. Вона має голе, прямостояче, розгалужене вгорі стебло довжиною 40-60 см. Стебло може бути з двома підвищеними лініями або круглясте. Листя звіробою сидяче, супротивне, тупе, видовжено овальної форми, з цілими краями і крапчастими просвітчастими залозками. Квіти рослини двостатеві, правильні, п’ятипелюсткові, зібрані у нещільні китиці або щіткоподібні волоті. Пелюстки квітів видовжено-овальної форми, золотисто-жовтого відтінку з чорними цятками. Плоди звіробою коробочки, він цвіте з червня по серпень.

Звіробій звичайний поширений майже всюди на території України. Він зустрічається на схилах пагорбів, у чагарниках та на відкритих сухих галявинах. Продовжувати читання Звіробій звичайний – застосування в медицині та властивості

Меліса лікарська – лікувальні властивості та рецепти


рослина меліса властивості Меліса лікарська (Melissa ofiicinalis, медова трава, лимонна трава, маточник, рої вник) – це багаторічна трав’яниста лікарська рослина, що належить до родини губоцвітих. У меліси сильно розгалужені, чотиригранні стебла довжиною 40-80 см. Листки цієї рослини яйцеподібної форми, верху голі і мають темно-зелений відтінок, а знизу опушені, яскраво-зеленого кольору. На верхівці листки загострені. Квіти меліси дрібні, розташовані у пазушних суцвіттях верхніх листочків. Квітка має дзвоникоподібну, трубчасту, двогубу чашечку, яка спочатку має жовтий відтінок, а згодом набуває блідо-рожевого або білого забарвлення. Плоди цієї лікарської трави сухі, складаються з чотирьох однонасінних горішків. У період перед цвітінням від рослини поширюється лимонний приємний аромат, який після цвітіння значно послаблюється і набуває трохи неприємного запаху. Цвіте ця рослина з червня по серпень.

Меліса лікарська зустрічається у центральних європейських і середземноморських регіонах. В Україні вона вирощується як штучна культура, однак досить часто можна зустріти і здичавілу мелісу, яка іноді на берегах водойм, біля доріг, стежок і на лісових галявинах. Продовжувати читання Меліса лікарська – лікувальні властивості та рецепти

Подорожник великий – властивості та способи застосування


рослина подорожник великий опис Подорожник великий (Plantago major) – це трав’яниста багаторічна лікарська рослина, що відноситься до родини подорожникових. Вона має борознисте, тонке, безлисте стебло висотою 10-50 см. Листя подорожника еліптичної або яйцеподібної форми. Листки злегка опушені або голі, мають від 3 до 9 поздовжніх жилок, цілі краї, звужуються у широкі черешки, що сходяться у прикореневу розетку. Довжина черешків майже така як листків, або менша. Квіти цієї рослини сидячі, дрібні, двостатеві, правильні, зібрані в циліндричний колосок на верхівці стебла. Віночки квітів бурого відтінку, мають циліндричні трубочки з 4-роздільними відгинами. Плоди подорожника великого коробочки, що достигають у липні та серпні. Цвіте рослина з червня по жовтень.

Подорожник великий зустрічається майже всюди. Його можна знайти на городах, поблизу смітників, обабіч доріг, а також в будь-яких інших трав’янистих місцях з достатньою вологістю. Рослина поширена по всій території України. Продовжувати читання Подорожник великий – властивості та способи застосування

Розмарин лікарський (справжній) – хімічний склад та властивості


трава розмарин опис Розмарин справжній (Rosmarinus ofiicinalis, розмарин лікарський) – це вічнозелений невеликий кущ, висотою 50-100 см. Рослина належить до родини губоцвітих. У неї розгалужені, дерев’янисті стебла з прямими, чотиригранними, опушеними в молодому віці гілками. У розмарину сидяче, супротивне, шкірясте, лінійне листя із загнутими вниз цілими краями. Листки цієї лікарської рослини зверху майже голі і мають темно-зелений колір, а знизу в них білявий відтінок через густе опушення. Квіти розмарину справжнього неправильні, двостатеві, розміщені на коротких гілочках, по 5-10 в подібних на грона суцвіття. Квіти двогубі, мають синьо-фіолетові або білі віночки та виступаючі з чашечки трубочки. У квітки виїмчаста, пряма верхня губа і трилопатева нижня з довгими боковими лопатями і зубчастою відігнутою середньою. Плід складається з однонасінних чотирьох часток, подібних на горішки. Цвіте цей кущ з березня по травень.

Розмарин справжній був завезений у нашу країну з Середземномор’я. Його вирощують здебільшого в Криму та на півдні України як декоративну та ефіроолійну рослину. Продовжувати читання Розмарин лікарський (справжній) – хімічний склад та властивості

Спориш звичайний – лікувальні властивості


трава спориш звичайний Спориш звичайний (Poiygonum aviculare, гусятник, моріжок, куряча трава) – це однорічна лікарська рослина, яка належить до родини гречкових. У неї зазвичай лежаче, розгалужене стебло довжиною від 10 до 25 см. Листя споришу звичайного видовжено-ланцетне, чергове, має цілі краї, короткі черешки та білувато-сріблясті плівчасті прилистки, що зрослися у розірвану зверху бахромчасту трубку, яка обгортає основу меживузля. Квіти цієї рослини двостатеві, правильні, дрібні, розміщені по 2-5 у пазухах листків, мають п’ятироздільну, зеленувату, просту, по краях білу або рожеву оцвітину. Плоди споришу горішки, він цвіте з липня по жовтень.

Спориш звичайний часто зустрічається всюди по території нашої країни. Цю лікарську рослину можна побачити біля дороги, на полях, подвір’ях та поблизу смітників. Продовжувати читання Спориш звичайний – лікувальні властивості

Льон звичайний – хімічний склад та рецепти для лікування


рослина льон звичайний Льон звичайний (Linum usitatissimum) – це однорічна лікарська трав’яниста рослина, що відноситься до родини льонових. У неї кругле, пряме стебло висотою 50-90 см з розгалуженням вгорі. Листя льону звичайного вузьке, ланцетне, сидяче, чергове, з гладенькими краями. Квіти цієї трави п’ятипелюсткові, двостатеві, правильні, утворюють щитовидні широкі суцвіття. Квіти мають блакитні пелюстки з синіми прожилками. Верхівки пелюсток трохи зубчасті або з цілими краями. Плоди льону коробочки, достигають вони з серпня по вересень. Льон звичайний цвіте з червня по серпень.

Льон звичайний поширений в степовій та лісостеповій зоні нашої країни. Його вирощують та застосовують як олійну та прядивну рослину. Продовжувати читання Льон звичайний – хімічний склад та рецепти для лікування

Горобина звичайна – хімічний склад та застосування в медицині


ліки з горобини Горобина звичайна (Sorbus aucuparia) – це дерево висотою від 3 до 15 метрів, яке належить до родини розових. Листя цього дерева непарно-перисте, чергове. Листки складаються з 7-15 видовжено-ланцетних або довгастих, з пилчастими краями малих листочків. Зверху вони мають матове зелене забарвлення, а знизу – сизий відтінок. Квіти цієї лікарської рослини п’ятипелюсткові, правильні, двостатеві, мають білий колір і розміщені в густі щитоподібні багатоквіткові суцвіття. Плоди горобини звичайної кулясті, яблукоподібні, мають помаранчево-червоний або яскраво-червоний колір. Дерево цвіте протягом травня, а плоди достигають восени, у вересні та жовтні.

Горобина звичайна поширена у лісостеповій та лісовій зонах України. Цю рослину можна зустріти в лісах, на схилах балок, в чагарниках, вапняках, вздовж високих кам’янистих і піщаних берегів річок. Горобину звичайну часто культивують як декоративне дерево.

Хімічний склад та заготівля горобини звичайної

Хімічний склад горобини звичайної дуже багатий і різноманітний. Плоди дерева є універсальним полівітамінним засобом. До складу плодів входять такі фенольні сполуки, як флавоноли (від 20 до 240 мг%), антоціани ( від 300 до 1500 мг%), катехіни (близько 370 мг%, а також фолієва кислота (від 0,18 до 0,25 мг%), каротин (від 5 до 12 мг%), вітаміни С (від 50 до 100 мг%), В2 (від 0,05 до 0,08 мг%), К (близько 0,4 мг%) та Е (від 1 до 5 мг%). Крім цього, рослина містить винну, яблучну, щавлеву, янтарну, собінову і парасорбінову кислоти, близько 8 % цукру, від 0,3 до 0,6 % дубильних і пектинових речовин, мінеральні солі та спирт сорбіт. Крім цього, в листі горобини звичайної є біля 200 мг% вітаміну С, фенольні та каротинові речовини, а квіти містять кверцетин-3-софорозид і кверцетин-3-глюкозид.

Для приготування ліків та настоїв застосовують достиглі плоди горобини звичайної (Fructus Sorbi aucupariae). У нетрадиційній медицині також застосовуються квітки, а іноді навіть листя цього дерева. Плоди цієї лікарської рослини заготовляють перед початком приморозків. Можливе їх тривале зберігання у свіжому стані, при температурі близько 0 градусів, якщо вологість повітря становить від 75 до 85 %. Щоб зберігати плоди горобини таким способом їх зривають разом з плодоніжками. Однак при сушінні плоди слід відділити від плодоніжок та для висушування використовувати звичайні духовки або спеціальні сушарки. Попередньо ягоди горобини звичайної пров’ялюють при температурі близько 40 градусів, а потім досушують при 60 градусів.

Для того, щоб якісно висушити ягоди горобини в домашніх умовах, їх потрібно розкласти тонким шаром в теплому затіненому приміщенні з хорошою вентиляцією та систематично перемішувати під час сушіння. Готових до зберігання сушених ягід горобини отримують приблизно 22 % від ваги зібраної сировини. Термін придатності сушених ягід складає 2 роки, в аптеках вони не відпускаються.

Властивості та застосування горобини звичайної

Плоди горобини звичайної застосовують в основному як джерело полівітамінів при лікуванні авітамінозу в дорослих та дітей. Ця сировина є одним із складників вітамінного чаю. Також відомо, що ягоди цієї лікарської рослини мають сечогінні, жовчогінні, в’яжучі, послаблюючі, естерогенні та кровоспинні властивості. Виготовлені з ягід горобини препарати здатні впливати на рівень холестерину в крові та зменшувати кількість жирів у печінці. Завдяки таким властивостям препарати з горобини є досить дієвими при лікуванні ожиріння (Obesitas). Було досліджено, що послаблююча і сечогінна дія характерна також лікам, приготованим з квітів цього дерева.

Сік, настої та відвари з ягід горобини звичайної ефективно застосовуються при порушеннях травлення, ускладненому жовчовиділенні, гепатохолециститі, гепатиті, геморої, а також при каменях у сечовому і нирках, проявах старечої атонії тонкої і товстої кишок, від дизентерії, маткових кровотеч під час клімактеричного періоду, у випадку припинення менструацій і як засіб від запліднення.

Досить часто плоди горобини у свіжому вигляді вживають при лікуванні гіпертонії, атеросклерозу і для виведення каменів з нирок.

Рецепти для лікування горобиною звичайною

Для внутрішнього вживання вичавлюють сік з горобини звичайної, який п’ють тричі на добу по четверті склянки. Приготований відвар з 15 грам плодів і склянки окропу приймають по 1-2 столових ложки тричі на добу.

Настоянка із свіжих ягід горобини готується з 200 грам подрібнених плодів та 1 літри горілки. Через 12 днів настоянку проціджують і вживають по 1-2 чайні ложці тричі на добу для нормалізації менструального циклу під час клімактеричного періоду.

Щоб приготувати сироп 1 літр соку плодів горобини звичайної варять з 0,5 кг цукру. Після охолодження сироп приймають тричі на день по 1 столовій ложці. Цей засіб допомагає від ожиріння.

Для приготування відвар з молодих гілок потрібно 2 столові ложки подрібненої сировини залити двома склянками окропу і варити 5 хвилин на малому вогні. Потім відвар проціджують і вживають по третині склянки три-чотири рази на добу для лікування туберкульозу шкіри.

Заварений чай з 30 грам листя і 3 склянок води п’ють три рази на день по склянці для лікування жовчнокам’яної або нирковокам’яної хвороби. Допомагає цей засіб і при інших захворюваннях печінки.

Настоянку з квітів горобини отримують, заливши дві столові ложки сировини двома склянками окропу. Після охолодження ліки вживають по півсклянки тричі на добу.