Гармала звичайна – застосування та властивості


гармала звичайна рецепти Гармала звичайна (Peganum harmala, могильник степовий) – це трав’яниста багаторічна гола лікарська рослина, яка належить до родини паролистових. У неї багатоголове досить міцне кореневище. Стебла цієї рослини борозенчасті, розкидисті, довжиною 30-70 см. Листя гармали звичайної глибоко трьох або п’ятироздільне, має з цілісні двічі або тричіроздільні загострені лінійні частки. Квіти гармали правильні, двостатеві, одиничні, жовтуватого забарвлення, розміщені на товстих ніжках, що супротивні до листків. Плоди цієї лікарської рослини коробочки, а цвіте вона з травня до липня.

Гармала звичайна поширена у степах, зустрічається на толоках та у забур’янених місцях. Досить часто цю лікарську рослину можна зустріти в Криму. Продовжувати читання Гармала звичайна – застосування та властивості

Гарбуз звичайний – застосування в народній медицині


гарбуз рецепти лікування Гарбуз звичайний (Cucurbila pepo, гарбуз столовий) – це трав’яниста однодомна однорічна сланка лікарська рослина. що відноситься до родини гарбузових. У неї шорсткоопушене, повзуче, шипувате з розгалуженими вусиками стебло довжиною від 2-3 до 10 метрів. Листя гарбуза серцеподібне, велике, шорсткоопушене, п’ятилопатеве. Лопаті листків гострі, розділені між собою тупими виразними виїмками. Квіти цієї рослини одиничні, одностатеві, пазушні, розміщені у п’ятироздільному віночку яскраво-жовтого кольору. У тичинкових квітів тупоп’ятигранні квітконіжки. Плоди гарбуза звичайного столового кулясті або видовжені величезні ягоди. Ця лікарська рослина цвіте все літо з червня по серпень.

Гарбуз звичайний зустрічається як дика рослина у тропіках Америки. В Україні гарбуз культивують як кормову і харчову рослину. Продовжувати читання Гарбуз звичайний – застосування в народній медицині

Гамамеліс віргінський – застосування в народній медицині


рослина гамамеліс опис Гамамеліс віргінський (Hamamelis virginiana, зимо цвіт, чарівна ліщина, горіх відьмин) – це кущ або маленьке деревце, яке відноситься до родини гамамелідових. Його висота зазвичай не перевищує 5 метрів. Візуально ця лікарська рослина дуже схожа на ліщину. У неї викривлений стовбур, вилчасто-розгалужені гілки та гладка коричнева кора. Листя цього куща яйцеподібне, короткочерешкове, чергове, біля основи нерівностороннє, по краях виїмчасто-зубчасте з рано опадаючими прилистками. Квіти гамамелісу віргінського двостатеві, правильні, чотиричленні, розташовані пусками у пазухах листків. Чашолистки мають яскравий жовто-коричневий колір, зовні вони повстисті, їх довжина становить 2-3 мм. Пелюстки квітів лінійні, яскраво-жовтого відтінку, довжиною 1,5-2 см. Плоди гамамелісу віргінського коробочки, вони достигають восени. Цвіте це дерево з вересня по жовтень, аж до опадання листя.

Гамамеліс віргінський був завезений з Північної Америки. В нашій країні цей кущ можна побачити у звичайних і ботанічних садах та паркових насадженнях як декоративну рослину. Продовжувати читання Гамамеліс віргінський – застосування в народній медицині

Гадючник звичайний – властивості та використання в медицині


рослина гадючник звичайний Гадючник звичайний (Filipendula vulgaris, F. hexapetala, гадючник шестипелюстковий) – це трав’яниста багаторічна лікарська рослина, що належить до родини розових. У цієї трави тонке кореневище із сферичними або веретеноподібними бульбами. Облиствлене нерозгалужене прямостояче стебло гадючника має висоту 30-80 см. Листя переривчасто-перисторозсічене, бокові листки глибоко надрізані, видовжені, а стеблові листки чергові, з великими прилистками. Квіти гадючника звичайного двостатеві, дрібні, правильні, шестипелюсткові, білого або рожевого кольору, зібрані у багатоквіткову щитоподібну волоть. Плоди цієї лікарської рослини листянки, цвіте вона з червня до серпня.

Гадючник звичайний можна зустріти у всіх областях України. Не росте він лише у Карпатах. Продовжувати читання Гадючник звичайний – властивості та використання в медицині

Гадючник в’язолистий – фармакологічні властивості та рецепти


гадючник в'язолистий лікарський Гадючник в’язолистий (Filipendula ulmaria, Spiraea ulmaria, спірея в’язолиста, таволга в’язолиста, борошень) – це багаторічна трав’яниста лікарська рослина, що відноситься до родини трояндових. У неї дерев’янисте повзуче кореневище та прямостояче, облиствлене, нерозгалужене стебло висотою 50-150 см. Листя гадючника в’язолистого переривчасто-перисте, бокові листки широкі, яйцеподібні, надрізано-пилчасті, знизу білоповстисті, розміщені по 2-5 пар. Квіти цієї трави двостатеві, дрібні, правильні, п’ятипелюсткові або шестипелюсткові, жовтувато-білого кольору, розміщені в густих волотистих суцвіттях. У цих квітів сильний запах, їх пелюстки мають довгі нігтики. Плоди гадючника в’язолистого листянки, цвіте він з червня по липень.

Гадючник в’язолистий поширений всюди по території України, однак у південних регіонах він зустрічається рідше. Найчастіше його можна знайти на берегах боліт і річок, на вологих луках і в заболочених лісах. Продовжувати читання Гадючник в’язолистий – фармакологічні властивості та рецепти