Також його називають: хлібне зерно, солодкий кмин, голубиний аніс.
Аніс звичайний – це дуже поширена ароматична однорічна лікарська рослина, висота якої інколи сягає 50 см. Належить до сімейства зонтичних. В дикій природі зустрічається лише в Греції. Ця рослина штучно вирощується в багатьох країнах світу та Україні зокрема. Для лікувальних цілей використовують надземну частину рослини, насіння (плоди) та коріння.
Стебла з недозрілими плодами заготовляють в період цвітіння. Їх зрізають та сушать в затіненому місці, розклавши тонкими шарами на стелажах. Також в тіні сушать і зібрані плоди анісу. Після збору плодів (насіння), восени, викопують коріння анісу, відділяючи їх від сухих стебел. Сухі корені та інші частини рослини зберігають в паперових або полотняних мішках в сухому приміщенні. Термін придатності сировини 3 роки.
Аніс звичайний в народному лікуванні використовують як знеболюючий, відхаркувальний, дезінфікуючий, жарознижуючий та потогінний засіб. Завдяки властивостям анісу покращується секреторна функція дихальних шляхів, кишково-шлунково тракту, стимулюється перистальтика кишечника. Продовжувати читання Аніс звичайний – використання, приготування та властивості