Зозулинець шоломоносний – хімічний склад та лікувальні властивості


лікарська трава зозулинець шоломоносний рецепти Зозулинець шоломоносний (Orchis militaris) – це багаторічна трав’яниста лікарська рослина, яка відноситься до родини обхідних (зозулинцевих). Її коріння представляє собою яйцеподібної або сферичної форми бульби. Стебло зозулинця шоломоносного трохи гранчасте, фіолетового кольору у верхній частині, має довжину 25 – 40 см. Листя рослини еліптичне, видовжене. На стеблі розташовано 2 – 4 великих, зближених, загострених, жолобчастих нижніх листки і ще 1 – 2 верхніх листки, що обгортають стебло. Квіти зозулинця шоломоносного двостатеві, неправильні, розміщені у формі густого колосоподібного суцвіття. Шолом квітки гострий, блідо-рожевого відтінку. Губа квітки пурпурова, трилопатева, її середня частина містить рожеві ворсинки, а вершечок розділений на дві продовгасті або еліптичні лопаті довжиною до 4 мм із зубцем посередині. Шпорка квітки тупа, удвічі майже коротша від зав’язі. Цвіте ця рослина в червні, її плоди коробочки.

Зозулинець шоломоносний належить до зникаючих рідкісних лікарських рослин, тому його занесено до червоної книги України. Він зустрічається на Прикарпатті, в Карпатах, а також у Лісостепу і на Правобережному Поліссі. Значно рідше цю рослину можна знайти в горах Криму. Зозулинець віддає перевагу чагарникам і галявинам, може рости на узліссі.

Хімічний склад і заготівля зозулинця шоломоносного

Заготовляти зозулинець шоломоносний там, де він росте у дикій природі, заборонено. Для приготування ліків застосовуються вирощену в штучних умовах траву. Корені рослини викопують після цвітіння, при цьому старі бульби коренів викидають. Як лікарська сировина придатні тільки молоді дочірні бульби. Бульби ретельно миють холодною водою і на 5 – 7 хвилин занурюють в окріп. Потім сировину сушать під наметами на відкритому повітрі або використовують сушарки з температурою від 50 до 55 градусів. Такі сушені бульбокорені в медицині називають бульба салеп (Tubera Salep). З 10 кг заготованого сирого коріння виходить приблизно 1 кг готової лікувальної сировини. Строк зберігання бульби салеп у сухих прохолодних умовах 6 років. Аптеки корені зозулинця шоломоносного не відпускають.

Хімічний склад бульбокоренів зозулинця шоломоносного такий же, як і бульб зозулинця чоловічого. Бульби мають у своєму складі від 25 до 28 % крохмалю, від 45 до 50 % слизу, пентозами, сахарозу, декстрин та інші органічні сполуки.

Лікувальні характеристики зозулинця шоломоносного

Зозулинець шоломоносний використовується у якості ефективного загальнозміцнюючого, обволікаючого та протизапального засобу. Відвари і настої з бульб цієї трави перешкоджають всмоктуванню шкідливих хімічних сполук у шлунку та кишечнику.

Як обволікаючий та протизапальний засіб бульбокорені цієї лікарської рослини застосовують для лікування багатьох хронічних і гострих захворювань дихальних шляхів і при запальних процесах у кишково-шлунковому тракті. Доведено високу ефективність застосування зозулинця шоломоносного при лікуванні бронхіту, коліту і виразки. Приготований із зозулинця шоломоносного слиз ефективно допомагає при отруєннях. З нього можна готувати розчин для клізм або вживати внутрішньо пероральним шляхом.

Зозулинець шоломоносний – надзвичайно ефективний лікарський засіб, що допомагає при виснаженні організму внаслідок фізичного або інтелектуального перевантаження, а також при сильній втраті крові. Цілющий ефект від цієї лікарської трави помітний при імпотенції та туберкульозі.

До недавнього часу порошок, виготовлений з бульб цієї рослини, використовували як ефективні абортивні та протизаплідні ліки, що здатні також нормалізувати місячні.

Приготований із зозулинця шоломоносного настій характеризується значною гіпотензивною, сечогінною і потогінною дією. З насіння цієї лікарської трави можна також виготовляти засоби, що допомагають при епілепсії.

Для приготування слизу необхідно взяти два грами порошку з бульбокоренів трави і залити склянкою окропу. Після настоювання засобу його ретельно збовтують, проціджують і п’ють по одній чайній ложці три рази на день. Готовий до вживання слиз рекомендується зберігати у холодильнику або будь-якому прохолодному приміщенні.

Коментарі закрито.