Зозулинець салеповий – корисні властивості та застосування


рослина зозулинець салеповий для лікування хвороб Зозулинець салеповий (Orchis morio) – це багаторічна трав’яниста лікарська рослина, що належить до родини обхідних (зозулинцевих). В цієї трави кореневище має форму кулястих бульб. Довжина стебла зозулинця салепового становить 20 – 30 см. Листя рослини лінійно-довгасте. При цьому нижні листки тупі, зближені, а верхні гострі, обгортають стебло. Квіти цієї рослини неправильні, двостатеві, розташовані в колосоподібному суцвітті. Зовнішні листки оцвітини біля основі мають зрослі краї. У квітки тупий шолом, трилопатева білого кольору губа з темно-пурпуровими цятками, що поступово переходить в фіолетовий колір. Шпорка квітки циліндрична, горизонтальна, булавоподібна, іноді обернена вгору. Цвіте ця трава з травня по червень, її плоди коробочки.

Зозулинець салеповий належить до зникаючих рідкісних лікарських рослин. Він іноді зустрічається в Карпатах, на Закарпатті, в Розточчі-Опіллі та південному Поліссі. Значно рідше цю рослину можна побачити в Криму і Степу. Рослина переважно росте на лучних гірських схилах, сухих луках, узліссях та галявинах. Він занесений до Червоної книги України.

Хімічний склад і заготівля зозулинця салепового

Збирати бульбокорені цієї рослини в місці її зростання забороняється. Для приготування ліків застосовуються бульби рослин, що штучно вирощені на плантаціях. Сировину заготовляють відразу після цвітіння. При цьому відбирають тільки молоді бульби, а старі для лікування непридатні. Після заготівлі сировину ретельно очищають і миють, після чого на 5 хвилин опускають в окріп. Оброблені окропом бульби висушують в сушарках при температурі 50 градусів, під наметами або на відкритому повітрі. В результаті такої обробки та сушіння виходить продукт, що має назву бульба салеп (Tubera Salep). Після висушування 10 кг сирих кореневищ виходить приблизно 1 кг сухої сировини. Термін придатності бульб складає 6 років, їх потрібно зберігати в сухих приміщеннях що добре провітрюються. Аптеки цю сировину не відпускають.

Хімічний склад зозулинця салепового, як і зозулинця тризубчастого, майже ідентичний. Бульби коріння містять приблизно 50 % слизу, більш ніж 25 % крохмалю, сахарозу, декстрин, пентозами та інші сполуки.

Фармакологічні властивості зозулинця салепового

Зозулинець салеповий застосовується як ефективний загальнозміцнюючий, протизапальний та обволікаючий засіб. Препарати з цієї трави погіршують всмоктування шкідливих речовин у шлунку та кишечнику.

Як протизапальний та обволікаючий засіб коріння цієї трави застосовують при лікуванні гострих та хронічних захворювань дихальних шляхів, а також при запальних процесах кишково-шлункового тракту. Досить ефективним є вживання зозулинця салепового при лікуванні коліту, виразок, бронхіту. Слиз зозулинця салепового використовується при отруєннях для приготування клізм або вживається пероральним шляхом.

Зозулинець салеповий вважається ефективним засобом від виснаження організму, що відбулося в результаті сильної втрати крові, фізичної або розумової праці. Дуже помічною ця трава вважається також при туберкульозі та імпотенції.

До недавнього часу порошок, виготовлений з бульбокоренів трави, застосовувався як ефективний абортивний та протизаплідний засіб та ліки для нормалізації місячних.

Приготований із зозулинця салепового настій має відчутну сечогінну, потогінну та гіпотензивну дію. З насіння цієї лікарської рослини готують також ліки від епілепсії.

Для приготування слизу слід взяти 2 грами порошку з бульб зозулинця і запарити склянкою окропу. Після того як ліки настояться, їх потрібно ретельно збовтати, відцідити і вживати по чайній ложці тричі на добу. Приготований слиз бажано тримати в холодильнику або прохолодному приміщенні.

Коментарі закрито.