Зозулинець пурпуровий – використання в народній медицині


трава зозулинець пурпуровий Зозулинець пурпуровий (Orchis purpurea) – це трав’яниста багаторічна лікарська трава з родини орхідних (зозулинцевих). Вона має яйцеподібне видовжене коріння і прямостояче товсте стебло довжиною 40 – 75 см з пурпуровим відтінком у верхній частині. Листя зозулинця пурпурового основному зближене внизу стебла, воно гостре, має довгасту або еліптично-ланцетну форму. Поверхня листків блискуча, знизу вони більш сизуваті та блідіші. Верхній листок загорнутий довкола стебла і має форму довгої піхви. Квіти цієї трави запашні, неправильні, двостатеві, зібрані у циліндричний щільний колос. Квітка має яйцеподібний пурпурово-коричнюватий загострений шолом. У неї трироздільна обернено-яйцеподібна яскраво-рожева губа з темними пурпуровими цятками. Шпорка квітки кругла, приблизно у 3 рази коротша від зав’язі, з виїмкою та розширенням на кінці. Цвіте рослина з травня по червень, її плоди коробочки.

Зозулинець пурпуровий належить до зникаючих рідкісних рослин. Він зустрічається на Розточчі-Опіллі, у південно-східному Прикарпатті, а також в горах Криму і західних регіонах Лісостепу. Ця трава росте на луках, лісових галявинах і в чагарниках, вона занесена у Червону книгу України.

Заготівля зозулинця пурпурового

Цю рослину категорично заборонено збирати там, де вона росте. Для приготування ліків застосовуються штучно вирощені бульби коріння, заготівля яких відбувається у період цвітіння. При цьому у якості сировини застосовуються тільки молоді бульби, а старі для використання непридатні. Сировину ретельно чистять від землі, миють, після чого на 5 хвилин опускають в окріп. Підготовану таким чином сировину висушують в сушарках або під наметами при температурі від 50 до 55 градусів. Таким чином отримують лікувальну сировину, яку часто називають бульба салеп (Tubera Salep). Після обробки 10 кг свіжої сировини виходить близько 1 кг сушених бульб. Для зберігання використовують сухі приміщення з хорошим провітрюванням. В аптеках зозулинець пурпуровий не відпускається, строк зберігання сушеної рослини складає 5 років.

Хімічний склад коріння цієї трави досить різноманітний і багатий на корисні речовини. Відомо, що бульбокорені містять до 27 % крохмалю, близько 50 % слизу, а також пентозани, сахарозу, декстрин і ряд інших сполук.

Використання та лікувальні властивості зозулинця пурпурового

Зозулинець пурпуровий, як і зозулинець розмальований, має протизапальні, обволікаючі та загальнозміцнюючі властивості. Ця трава забезпечує захист від всмоктування отруйних речовин у шлунку і кишечнику. У якості обволікаючого та протизапального засобу бульби рослини вживають при лікуванні хронічних захворювань дихальних шляхів та шлунково-кишкового тракту. Використання зозулинця пурпурового забезпечує значний лікувальний ефект при коліті, виразках, бронхіті та гастроентериті.

При отруєннях чудово допомагає слиз зозулинця пурпурового, який перешкоджає всмоктуванню токсичних речовин. Його можна застосовувати не лише перорально, але й для клізм. Не менш відчутний ефект спостерігається і при загальному виснаженні організму, яке може бути викликане втратою крові, фізичною або розумовою перевтомою. Було встановлено, що зозулинець позитивно впливає на процес лікування туберкульозу та імпотенції.

Настій трави зозулинця пурпурового в народній медицині прийнято застосовувати як гіпотензивний, потогінний та сечогінний засіб, а насіння цієї рослини можна вживати при епілепсії.

Для приготування слизу необхідно залити 2 г порошку зозулинця пурпурового склянкою окропу, настояти протягом 15 хвилин, процідити і вживати по столовій ложці три рази на день. Зберігати приготований слиз краще в холодильнику.

Коментарі закрито.