Золототисячник малий – властивості та способи застосування


рослина золототисячник малий Золототисячник малий (Centaurium erythraea, С. umbellatum, С. minus, золототисячник зонтичний, центурія) – це трав’яниста гола дворічна лікарська рослина, що належить до родини тирличевих. У неї пряме чотиригранне стебло висотою до 30 см, верхня частина якого розгалужена. Листя золототисячника супротивне, з цілими краями. Нижні листки розташовані у вигляді приземистої розетки, вони видовжені, тупі, обернено-яйцеподібні, мають 5 жилок. Довжина листка розетки може сягати 5 см і ширина 2,5 см. Листки на стеблі довгасті, овальної форми, можуть бути лінійно-ланцетні, наполовину обгортають стебло. Квіти золототисячника малого двостатеві, правильні, розташовані у верхній частині стебла та утворюють суцвіття у формі щитоподібної волоті. У квітки рожевий віночок з тоненькою круглою трубочкою і п’ятироздільним відгином. Цвіте ця траварослина з липня по серпень, плоди її коробочки.

Золототисячник малий переважно зустрічається на лісових галявинах і сухих луках, він росте на степових схилах та узліссях практично всюди на території України.

Заготівля та хімічний склад золототисячника малого

Для приготування лікувальних препаратів використовується трава золототисячника малого (Herba Centaurii), яку заготовляють у період початку цвітіння. Стебла стинають нижче від листкової розетки і сушать всередині приміщення з вентиляцією або під наметом на подвір’ї. Готової до зберігання і вживання сушеної трави виходить близько 25 %. Строк зберігання сушеного золототисячника складає 2 роки. Ця сировина відпускається аптеками.

Хімічний склад рослини золототисячника малого, як і трави золототисячника гарного, своєрідний та специфічний. Рослина містить до 1 % алкалоїду генціаніну, ряд гірких глікозидів (серед яких є еритаурин та еритроцентаурин), флавоноїди: рутин, кверцимеритрин, астрагалін, кемпферол, хризоеріол, кверцетин, лютеолін, апіїн, космозеїн, скутеляреїн, апігенін, а також тритерпеноїд олеанолову кислоту, ефірну олію та ряд фітостеринів. Крім цього, свіжа трава золототисячника має у складі каротиноїди та аскорбінову кислоту, але після сушіння ці речовини повністю знищуються.

Властивості та лікувальні характеристики золототисячника малого

Золототисячник малий покращує функціонування залоз травної системи, пришвидшує виділення жовчі, проявляє знеболюючу, протизапальну, глистогінну та проносну дію, покращує перистальтику кишечника і скорочення м’язів матки.

У традиційній медицині золототисячник малий застосовується як засіб для покращення апетиту, стимуляції травлення і підвищення перистальтики кишок.

Настойка трави золототисячника має відчутну лікувальну активність при використанні її при метеоризмі, депресії, гіпоацидному гастриті, хворобах жовчного міхура, нирок і печінки, а також при необхідності вивести глисти.

В гінекологічній та акушерській практиці ліки із золототисячника застосовують для покращення скорочення матки у період після пологів, а також як засіб зупинки маткової кровотечі під час аборту і для лікування запалень жіночих статевих органів.

Настойка рослини золототисячника малого на прованській олії широко відома як ефективний препарат для лікування виразки гомілки (Ulcus cruris).

Рослина золототисячник використовується часто як засіб народної медицини при розладах травної системи, погіршенні апетиту. Особливо ефективна ця трава при печії, що виникає внаслідок високої кислотності шлункового соку, шлункових кровотечах, метеоризмі, захворюваннях нирок, жовчних шляхів та печінки. Застосовується золототисячник при цукровому діабеті, туберкульозі легень, геморої, запаленнях периферичних лімфатичних вузлів, шкірних хворобах, а також як засіб протидії алкоголізму. Допомагає ця лікарська рослина і при лікуванні грипу.

Лікарська рослина золототисячник малий є складовою гіркої настойки, шлункових та апетитних чаїв. Для приготування гіркої настойки слід взяти 60 порцій трави золототисячника, 60 порцій листя бобівника трилистого, 30 порцій трави полину гіркого, 30 порцій коріння аїру, 15 порцій шкірок плодів мандарину і залити це все літром 40 % спирту.

При передозуванні препаратами з цієї трави відмічалися розлади травлення, але інших відчутних побічних ефектів золототисячник не має.

Рецепти вживання золототисячника

Внутрішньо вживають гірку настойку рослини золототисячника (Tinctura amara), яку слід приймати по 20 крапель від 3 до 6 разів на добу за півгодини до вживання їжі. Такий засіб покращує апетит і травлення.

Також настій рослини золототисячника готують з 10 грам сировини і склянки окропу. Приймати ці ліки потрібно теплими по третині або половині склянки тричі на добу за декілька десятків хвилин до прийому їжі.

Ще один рецепт настойки золототисячника передбачає настоювання 1 столової ложки трави на 1 літрі окропу. Пити настойку потрібно по півсклянки три рази на день перед їдою. Цей рецепт розрахований на лікування гіперацидного гастриту, який супроводжується печією.

Ефективною буде настойка суміші з трьох столових ложок трави золототисячника малого і такої ж кількості трави звіробою звичайного. Суміш запарюють на 5 склянках окропу, проціджують і вживають по півсклянки від 3 до 5 разів на добу. Засіб також допомагає при розладах кишечника.

Жовчогінний засіб готується з суміші рослин: золототисячника малого, рути лікарської, чистотілу звичайного та кореня кульбаби лікарської. Всі компоненти беруться у рівній кількості та змішуються. Потім 1 столову ложку суміші запарюють склянкою окропу і вживають тричі на добу по півсклянки.

При запаленнях жіночих статевих органів застосовується настій з 20 грам рослини золототисячника і склянки окропу. Його пити потрібно один раз на добу по третині склянки. Засіб допомагає покращити скорочення матки після пологів, зупиняє кровотечі після аборту і лікує цілу низку запалень.

Засіб від алкоголізму можна приготувати з суміші золототисячника і полину гіркого у співвідношенні 4:1. Столову ложку суміші запарюють склянкою окропу і п’ють тричі на добу по столовій ложці.

Для лікування грипу готують ліки з 4 столових ложок суміші взятих порівну трав бобівника трилистого, золототисячника малого та квітів ромашки лікарської. Сировину запарюють трьома склянками окропу, потім настоюють протягом 15 – 20 хвилин, відціджують і приймають протягом дня.

Коментарі закрито.