Зеленчук жовтий – застосування в народній медицині


лікарська рослина зеленчук жовтий застосування Зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum, земляний ладан, губаня жовта) – це трав’яниста багаторічна рідкоопушена лікарська рослина, яка належить до родини губоцвітих. У неї прості, висхідні, трохи розгалужені, червоняві при основі стебла довжиною від 20 до 50 см. Листя зеленчука жовтого цілісне, просте, черешкове, супротивне, подвійно-зубчасте, яйцеподібної форми, містить сріблясто-білі плями. Квіти цієї лікарської рослини зібрані в шестиквіткові кільця. Віночки квітів двогубі, жовтого відтінку. У квітки верхня губа віночка довговійчаста, нижня губа має яйцеподібні лопаті, а середня лопать трохи більша ніж бічні. Плоди зеленчука складаються з чотирьох горішків, рослина цвіте з травня до липня.

Зеленчук жовтий можна зустріти у чагарниках і листяних лісах практично всюди на території нашої країни крім степів та кримського півострова.

Хімічний склад і фармакологічні властивості зеленчука жовтого

Для приготування лікувальних засобів застосовують траву зеленчука жовтого, яку збирають у період цвітіння. Під час заготівлі обривають вершки стебел з листками та суцвіттями. Для сушіння сировини її розкладають у кімнаті з доброю вентиляцією або сушать під наметами. До лікарських ця рослина відноситься неофіційно.

Хімічний склад зеленчука жовтого поки що не досліджений, однак відомо, що трава містить водорозчинні солі кремнію.

В нетрадиційній медицині зеленчук застосовується як протизапальний та сечогінний засіб.

Настій цієї рослини допомагає при лікуванні хронічного та гострого циститу, уретриту і гломерулонефриту, аденоми передміхурової залози, пієлонефриту, а також використовується при нетриманні сечі в пацієнтів старшого віку, що пов’язано із погіршенням тонусу сфінктерів сечового міхура.

Рецепти вживання зеленчука жовтого

Внутрішньо вживають настій з чайної ложки трави і склянки окропу. Ліки настоюють протягом 10 – 15 хвилин, потім відціджують та п’ють по 2 склянки на добу невеликими ковтками.

Для лікування гострого або хронічного гломерулонефриту використовують суміш з 20 грам квітів зеленчука жовтого, 30 грам трави хвоща польового, 40 грам листя мучниці звичайної та звіробою звичайного, 20 грам стовпчиків кукурудзи звичайної, 20 грам бруньок берези пухнастої, такої ж кількості квітів материнки і трави споришу звичайного, 15 грам цвіту ромашки лікарської. Чотири столові ложки суміші заливають 1 літром води, настоюють протягом 10 – 12 годин, потім варять 10 хвилин, відціджують і вживають по півсклянки тричі на добу за півгодини до вживання їжі.

Коментарі закрито.