Заяча конюшина багатолиста – застосування в народній медицині


трава конюшина заяча Заяча конюшина багатолиста (Anthyllis polyphylla) – це багаторічна трав’яниста лікарська рослина, що відноситься до родини бобових. У неї висхідне або прямостояче розгалужене стебло, волосисте відстовбурчене у нижній частині. Висота стебла від 15 до 60 см. Листя перисте, непарне. Прикореневі листки мають від 1 до 4 пар невеликих за розміром бокових листочків та великий яйцеподібний верхівковий листок. Стеблових листків у цієї рослини від 3 до 6. Квіти заячої конюшини неправильні, розташовані в багатоквіткових верхівкових головках. Віночки квітів жовті або жовто-гарячого відтінку. Плоди рослини боби, вона цвіте з червня по липень.

Заяча конюшина багатолиста зустрічається у Лісостеповій зоні, трохи рідше її можна побачити на Поліссі. Також заяча конюшина росте на узліссях у Степу, на лісових галявинах, у чагарниках, на степових схилах і суходільних луках.

Для приготування лікувальних засобів застосовується трава (НегЬа Апthyllidis), яку заготовляють в період цвітіння. До лікарських ця рослина належить неофіційно.

Лікувальні властивості заячої конюшини багатолистої

Хімічний склад цієї рослини повністю не досліджений, однак відомо, що вона містить аскорбінову кислоту, флавоноїди та дубильні речовини.

В нетрадиційній медицині заяча конюшина відома як рослина, що характеризується сечогінними, заспокійливими, в’яжучими, ранозагоювальними і загальнозміцнюючими властивостями.

Настій заячої конюшини вживають при виразках шлунка, безсонні, хворобах сечового міхура і нирок, цукровому діабеті та захворюваннях, що викликані фізичним перевантаженням. Крім цього, настойку застосовують як зміцнюючий засіб для відновлення організму після перенесених хвороб.

Настойкою цієї рослини полощуть ротову порожнину при запаленнях, використовують для примочок і компресів при лікуванні виразок, як засіб від укусів бджіл, для загоєння ран і розсмоктування доброякісних пухлин. Свіжу подрібнену сировину прикладають до ран і наривів щоб прискорити загоєння.

Як зовнішній засіб застосовують настій з 4 столових ложок трави і склянки окропу. Ліки настоюють півгодини, потім проціджують і використовують для полоскань, примочок і компресів.

Коментарі закрито.