Ялівець козачий – властивості та використання


кущ ялівець козачий властивості Ялівець козачий (Juniperus sabina) – це сланкий, вічнозелений, низькорослий, дводомний кущ, який належить до родини кипарисових. Його листя насичено-зелене, ромбічно-ланцетної або ромбічної форми, лускоподібне, злегка загострене. Листя на гілках розміщене в чотири ряди, подібно до черепиці на даху. Листок має округлу спинку з веретеноподібною видовженою залозкою. Органи спороношення ялівцю козачого знаходяться на верхівках маленьких пазушних гілочок, що покриті дрібним лускоподібним листям. Чоловічі шишки цієї рослини мають яйцеподібну форму, спрямовані вгору, складаються з круглястих лусочок, що містять 3 – 4 пиляки. Форма жіночих шишок майже куляста, вони складаються з трьох насінних зачатків та 4 – 6 насінних лусочок. Після запилення лусочки жіночих шишок зростаються докупи, утворивши зелені соковиті шишкоягоди. Достиглі шишкоягоди мають чорний колір та сизу поволоку, їх діаметр складає 5 – 8 мм. Цей кущ запилюється у травні, а його плоди достигають осінню цього ж або наступного року.

Ялівець козачий зустрічається у Закарпатті та на вапнякових скелях Криму. По всій території України цю рослину, як і ялівець звичайний, вирощують як декоративний кущ.

Хімічний склад, заготівля і зберігання ялівцю козачого

Хімічний склад цієї лікарської рослини майже такий самий, як і ялівцю звичайного. Листя та гілки цього куща містять флавоноїди, ефірну олію, глікозит пініпікрин, віск, дубильні та смолисті речовини, аскорбінову кислоту і сапоніни. Основним складником ефірної олії, добутої з ялівцю, є спирт сабінол.

У традиційній та народній медицині для лікування застосовуються молоді однорічні гілки з листям (Herba Juniperi, Herba Sabinae). Їх заготовляють з травня по червень. Для приготування лікувальних відварі, настоїв та інших засобів гілки використовують свіжими або їх висушують, розклавши тонким шаром на твердому папері або тканині на відкритому повітрі в тіні або в теплому приміщенні з вентиляцією. Сушену сировину складають в герметичні бляшанки або банках та зберігають в сухому приміщенні. При цьому слід пам’ятати, що рослина містить отруту і зберігати її слід особливо обережно. До категорії лікарських рослин ялівець козачий належить неофіційно.

Фармакологічні характеристики і застосування ялівцю козачого

У зв’язку з наявністю отруйних речовин застосування ялівцю козачого в медицині є досить обмежене. Як правило, цю сировину використовують для приготування різноманітних лікувальних зовнішніх засобів. З ялівцю козачого виготовляють мазі для втирання в шкіру голови при облисінні, нею змащують ділянки шкіри, що уражені лишаєм та коростою, а настій ялівцю використовується для виведення бородавок. Крім цього з рослини виготовляють порошок, який присипають виразки.

У якості зовнішнього засобу для втирання і змащування застосовується мазь із свіжих гілок і листя. Таку мазь готують можна приготувати на вершковому маслі або свинячому смальці у пропорції 1:4. Також можна застосовувати міцну настойку з 20 свіжих гілок ялівцю козачого і півсклянки міцної горілки. Ліки настоюють протягом трьох тижнів, проціджують і використовують для зовнішнього лікування.

Коментарі закрито.