Ялина європейська – лікувальні властивості


ялина європейська опис Ялина європейська (Picea abies, смерека, ялина звичайна) – це вічнозелене, дерево, щощ відноситься до родини соснових. Його висота становить 25 – 40 метрів. Дерево має пірамідальну або гостру конусоподібну густу крону та прямий циліндричний стовбур, поверхня якого покрита бурою або сірою корою з вертикальними дугоподібними тріщинами та специфічними лусками. Листя (хвоя) колюче, шорстке, чотиригранної форми, довжиною від 10 до 30 мм, розміщене почергово, має специфічний полиск. Чоловічі шишки ялини європейської видовжені, циліндричні, червонявого відтінку, довжиною 20 – 25 мм, розташовані на верхівках торішніх пагонів. Жіночі шишки малинового або зеленуватого кольору, циліндричної форми, довжиною 10 – 15 мм. Вони знаходяться на кінчиках молодих гілок. Недостиглі жіночі шишки зазвичай фіолетового або зеленого кольору, після достигання вони набувають бурого відтінку, циліндричної видовженої форми. Луски шишок, що містять насінини, дерев’янисті, широкі, випуклі, шкірясті, обернено-яйцеподібні, із зубчастими або виїмчастими краями. Запилюється це дерево у травні.

Ялина європейська росте в Карпатах, значно рідше зустрічається на Прикарпатті, волинському та західному Лісостепу, лівобережному і західному Поліссі. Це дерево штучно вирощується як декоративна рослина по всій території України.

Хімічний склад і заготівля ялини європейської

Для приготування лікарських препаратів застосовуються бруньки, хвоя, недостиглі зелені шишки, живиця та різноманітні похідні продукти переробки деревини. Бруньки представляють собою молоді пагони, що знаходяться на верхівках стовбура та гілок. Їх збирають до розпускання, поки луски бруньок щільно стиснені. Зібрану сировину найчастіше застосовують у свіжому вигляді, іноді бруньки сушать в спеціальних приміщеннях або на сонці при хорошій погоді. Сировину розкладають шаром товщиною 3 – 5 см н тканині або папері та періодично перегортають для рівномірного просушування. Висушені та підготовані до зберігання бруньки складають в банки, які щільно закриваються. Шишки ялини європейської заготовляють з червня по вересень, а хвою можна заготовляти протягом всього року, однак рекомендується це робити у період рубки. Хвою та шишки застосовуються для лікування свіжими. Живицю добувають з дерева методом підсікання. Живиця виділяється по краях оголених без кори ділянок стовбура, що утворюються на поверхні. Такі ділянки мають ширину від 3 до 10 см і тягнуться у висоту на 1 – 2 метри. Ця речовина покриває напливами ділянки (рани) під час їх заростання. Живиця використовується для виготовлення скипидару (Oleum Terebinthinae) та каніфолі (Colophonium). З деревини ялини європейської також добувають дьоготь (Pix liquida) та роблять активоване вугілля (Carbo activatus).

Хімічний склад ялини європейської багатий на корисні лікувальні речовини. Зелені недостиглі шишки, хвоя та бруньки мають у своєму складі ефірну олію, каротин, смоли, дубильні речовини, близько 0,2 % аскорбінової кислоти, а також солі міді, алюмінію, хрому, заліза та марганцю. Живиця ялини європейської – це фактично розчин смоли в ефірній олії (розчин каніфолі у скипидарі). У складі дьогтю є багато фенольних сполук.

Лікувальні властивості та використання ялини європейської

У традиційній медицині використовується звичайна живиця (Terebinthia communis), скипидарний складний лінімент (Linimentum Olei Terebinthinae compositum), очищений скипидар (Oleum Terebinthinae rectificatum), а також препарати пінабін (Pinabinum) і терпінгідрат (Terpinum hydratum), дьоготь, каніфоль та активоване вугілля (див. опис Сосна звичайна).

Більш широко застосовується ялина європейська у нетрадиційній народній медицині. Відвар бруньок цього дерева має сечогінні, дезинфікуючі, відхаркувальні, знеболюючі та жовчогінні властивості, його вживають внутрішньо при запаленні легень, бронхіті, запаленнях верхніх дихальних шляхів, туберкульозі, водянці, подагрі, ревматизмі, нирковокам’яній хворобі, запаленні жовчного міхура, а також як засіб для очищення крові при лишаях і висипах на шкірі.

Приготований з бруньок ялини сироп приймають при мікроінфарктах, ревмокардитах та міокардитах.

У якості зовнішнього засобу ліки з бруньок є досить ефективними при лікуванні запалень дихальних шляхів (застосовуються для інгаляцій), нервовому перезбудженні (у формі ванн), подагрі, ревматизмі та шкірних захворюваннях.

Значно рідше застосовується живиця, хвоя та шишки цього дерева. Внутрішньо настій хвої вживають для підвищення ефективності лікування та профілактики цинги. Крім цього хвоя застосовується як зовнішній засіб для приготування ванн від ревматизму, шкірних хвороб, подагри, нервового збудження.

Відвар шишок ялини європейської допомагає при ларингіті, ангіні, тонзиліті, гаймориті та вазомоторному риніті. Його застосовують для закапування та полоскання.

Інколи для покращення загоювання ран і боротьби з фурункулами використовуються мазі з живиці цього дерева.

Ліки та рецепти з ялини європейської

Внутрішньо приймають відвар з бруньок ялини європейської. Для цього беруть 10 грам сировини (столову ложку) та склянку окропу. Вживати ліки потрібно по третині або половині склянки тричі на добу після вживання їжі. У ліки можна додати трохи меду або цукру.

Для приготування сиропу в скляний посуд накладають тонкий шар свіжих бруньок, потім посипають цукром, і таким чином утворюють кілька шарів. Сироп слід настоювати приблизно місяць. Вживати його потрібно тричі на день по 1 чайній ложці.

Відвар хвої ялини європейської отримують з 30 грам свіжої сировини та склянки води. Хвою варять протягом 20 хвилин, потім настоюють до охолодження, проціджують і приймають протягом дня невеликими ковтками. Для смаку додають цукру або меду.

Для лікування гнійного бронхіту, потрібно приготувати суміш з бруньок ялини європейської або сосни звичайної, солодки голої, коріння алтеї лікарської, насіння фенхелю і листя шавлії лікарської, що змішані у рівній кількості. Одну столову ложку суміші запарюють двома склянками окропу в термосі та, потримавши 2 – 3 години, проціджують. Отримані таким чином ліки п’ють по дві столові ложки що три години.

При коклюші, гнійному бронхіті, бронхоектазах і бронхіальній астмі потрібно взяти чотири чайні ложки суміші з бруньок ялини європейської, підбілу звичайного і листя подорожника великого у рівних долях і варити у склянці води протягом 5 хвилин. Отриманий таким чином відвар приймають по третині склянки три рази на добу.

Інший відвар готують з чотирьох чайних ложок суміші взятих порівну бруньок ялини європейської, коріння алтеї лікарської, шишкоягід ялівцю звичайного і листя розмарину справжнього. Сировину заливають на 2 години склянкою холодної води, потім кип’ятять 5 хвилин і отриманий відвар після охолодження вживають по четверті склянки 3 або 4 рази на добу при вказаних у попередньому рецепті захворюваннях.

Для закапування в ніс та полоскання застосовується відвар з 40 грам зелених шишок ялини європейської та склянки води. В кожну ніздрю потрібно закапувати по 4 5 крапель відвару, полоскати горло слід 5 – 6 разів на день.

Для інгаляцій використовується настій бруньок з 20 грам сировини та склянки окропу.

Для приготування ванни готують відвар з 0,5 кг бруньок та подрібненої хвої. Сировину варять пів години на малому вогні у 5 літрах води. Отриманий відвар виливають в наповнену ванну.

Коментарі закрито.