Ялиця біла – рецепти і використання в медицині


Ялиця біла властивості Ялиця біла (Abies alba) – це вічнозелене високе дерево висотою від 20 до 40 метрів, що відноситься до родини соснових. У нього конічно-пірамідальна крона і циліндричний стовбур, поверхня якого укрита тонкою гладкою корою темно-сірого кольору. Листя (хвоя) плоске, лінійне, довжиною від 15 до 30 мм та шириною 1,5 – 1,8 мм. Хвоя одинична, жорстка, розміщена у дворядному гребінчастому порядку, зверху темно-зеленого кольору, а знизу – з двома білявими смугами, виїмчаста на верхівках. Чоловічі шишки поодинокі, овальні, довжиною 5 – 8 мм, розташовані на верхівках торішніх пагонів. Жіночі шишки цієї лікарської рослини зеленуватого відтінку, розташовані у нижній частині минулорічних пагонів, мають численні насінні та покривні луски. Повністю достиглі шишки циліндричні, прямостоячі, довжиною 10 – 15 см та шириною 2 – 4 см, бурого відтінку. Після достигання вони розсипаються, залишаючи стрижні на пагонах. Покривні луски жіночих шишок довші ніж насінні, вони мають вигляд виступаючих гострячків. Ця лікарська рослина запилюється у травні.

Ялиця біла є однією з лісоутворюючих порід у лісах Карпат. Іноді це дерево зустрічається на рівнинах та у південно-західних районах нашої країни, утворюючи мішані та чисті лісостани. В Лісостепу і на Поліссі ялицю білу вирощують у парках і садах, а також у лісництвах.

Хімічний склад та лікувальні властивості ялиці білої

Для потреб медицини використовуються зелені молоді пагони, бруньки, недостиглі зелені шишки, живиця, хвоя і різні продукти переробки цієї сировини. Заготівля та зберігання та хімічний склад цієї рослини такий же, як у ялиці сибірської. Вміст речовин у складі рослини відрізняється незначно. Рецепти приготування лікарських засобів та їх використання у народній медицині також можна знайти в публікації про ялицю сибірську.

Коментарі закрито.