Хвощ польовий – лікувальні властивості та хімічний склад


трава хвощ польовий Хвощ польовий (Equisetum arvense) – це багаторічна трав’яниста рослина, яка належить до родини хвощових. Висота стебел хвоща становить 20-40 см. Рослина має розгалужене бурувато-чорного кольору коріння, вузли якого містять кулясті бульбочки. Стебла хвоща полового бувають літні (безплідні) та весняні (спороносні). Спороносні пагони соковиті, нерозгалужені, членисті, рожево-бурого відтінку, появляються весною і на верхівках мають циліндричні яйцеподібні колоски. В цих колосках містяться спорофіли, всередині яких утворюються спори. Після того, як спори висипаються, пагони відмирають, а рослина випускає зелені безплідні розгалужені кільчасті стебла, що мають від 6 до 12 ребер і спрямовані під кутом вгору багатогранні, нерозгалужені гілочки. Листя хвоща польового лускоподібне, розташоване кільцями, зростається у піхви. При цьому піхви листків спороносних стебел потовщені, дзвоникоподібної форми, мають від 8 до 12 чорно-бурих зубців. Листя на безплідних стеблах дзвоникоподібне, вузьке, внизу світло-зелене, а верхні листки мають темно-бурі трикутно-ланцетні зубці та білу облямівку. Ця лікарська рослина спороносить з березня по квітень.

Хвощ польовий можна зустріти майже всюди на території України. Він росте як бур’ян на лісосіках, луках, полях та у лісових розсадниках.

Хімічний склад та зберігання хвоща польового

Хімічний склад хвоща польового досить різноманітний. Ця рослина має до 25 % кремнієвої кислоти (у вільному стані та у формі водорозчинних солей), біля 5 % сапоніну еквізетоніну, флавоноїди еквізетрин, ізокверцитрин, лютеолін-7-глюкозид, кемпферол-7-диглікозид, лютеолін, кемпферол-3-глікозид, ситостерол, диметилсульфон, алкалоїди, гіркі, смолисті та дубильні речовини, аконітову, лінолеву, щавлеву та яблучну кислоти, близько 200 мг% вітаміну С і до 4,7 мг% каротину.

Для виготовлення лікарських засобів застосовується трава хвоща польового (Herba Equiseti), яку збирають з червня по серпень. Рослини скошують косою, зрізають серпом або зриваючи руками. Після цього отриману сировину перебирають, відкидаючи інші рослини, та сушать на вільному повітрі в тіні, розкладаючи тонкими шарами на поверхні паперу або тканини. Готової сушеної трави хвоща польового виходить близько 20 %. Сировину зберігають в пакетах, склавши їх в сухому приміщенні з доброю вентиляцією. Термін придатності сировини 4 роки, її можна придбати в аптеках.

Лікувальні властивості та використання хвоща польового

Виготовлені з хвоща польового ліки проявляють широку терапевтичну дію. Вони забезпечують протизапальну, ремінералізуючу, сечогінну та кровоспинну дію.

Завдяки значному вмісту силікатів у цій траві препарати викликають ефективну проліферацію сполучних тканин, стимулюють процеси петрифікації туберкульозних вогнищ, особливо у тканинах нирок та легень, забезпечують в сечі баланс між кристалоїдами і колоїдами, блокуючи утворення сечових каменів.

У якості сечогінного засобу хвощ польовий використовується окремо або разом з іншими травами, що входять зазвичай до складу сечогінних чаїв. Допомагає хвощ польовий при пороках серця, серцевій недостатності, інших застійних явищах серцевого походження, хворобах сечовидільної системи (уретритах, пієлітах, циститах), ексудативному плевриті.

Відчутний лікувальний ефект досягається також при лікуванні атеросклерозу головного мозку і судин серця, сечокам’яної хвороби, туберкульозу легень, захворювань капілярів та різного роду дерматологічних хвороб.

Людям похилого віку хвощ польовий призначається як ремінералізуючий препарат, адже в організмі людини з віком кількість кремнію поступово зменшується.

Досить ефективною ця лікарська рослина є у якості кровоспинного засобу, який часто застосовують при лікуванні легеневих, маткових гемороїдальних і носових кровотеч. Допомагає ця трава і при кровотечах з сечових шляхів, що викликані рухом каменів та піску.

Дуже успішно можна застосовувати ліки з хвоща для лікування дизентерії та отруєння свинцем. Дезинтоксикацій ні властивості хвоща польового були досліджені експериментально.

Дуже активно використовуються ліки з хвоща в народній медицині. Крім зазначених вище захворювань, препарати з цієї трави застосовуються при подагрі, жовчнокам’яній хворобі, ревматизмі, гіпертонії, запаленні сідничного нерва, середніх та легких формах цукрового діабету.

Надзвичайно дієвим хвощ польовий вважається і як зовнішній засіб. Для такого застосування готують настій. Яким можна полоскати ротову порожнину при стоматитах і тонзилітах, зранку втягувати ніздрями при озені, а також використовувати його для спринцювання піхви при болях у жінок. Ефективними вважаються примочки з хвоща при лікуванні шкірних хвороб (екзема, сверблячий і стригучий лишай), фурункулів та гнійних ран. Припарки і ванни допомагають при виразці гомілки, нирковокам’яній хворобі та захворюваннях сечового міхура. Інколи примочками також протирають лице при пористій та жирній шкірі.

Рецепти з хвоща польового

Внутрішньо вживають настій хвоща польового з 20 грам трави (4 столові ложки) та склянки окропу, який слід пити по третині склянки три рази на добу через годину після вживання їжі.

Рідкий екстракт хвоща польового (Extractum Equiseti arvensis fluidi) необхідно пити по пів чайної ложки чотири рази на добу.

Вичавлений з рослини свіжий сік вживають по столовій ложці два або три рази на день.

Для примочок, компресів, полоскання, протирання та спринцювання слід приготувати настій з 2 столових ложок трави та двох склянок окропу. Настоювати ліки потрібно в термосі протягом ночі.

При нефритах і нефрозах застосовувати хвощ для лікування не рекомендується.

Коментарі закрито.