Воловик лікарський – властивості та способи застосування


воловик лікарський трава Воловик лікарський (Anchusa oiticinalis, серпоріз, вологлід) – це щетинистоволоса дворічна лікарська рослина, що належить до родини шортколистих. У неї прямостояче стебло висотою 40-90 см. Молоді стебла прості, а старі дуже розгалужені з опущеними після цвітіння гілками. Листя воловика лікарського просте, чергове, цілокрає, лінійно-ланцетне. Верхні листочки сидячі, а нижні звужуються у крилатий черешок. Квіти цієї лікарської трави правильні, двостатеві, зібрані у лійкоподібний віночок, який спочатку має фіолетовий колір, а потім стає синім. Плоди воловика лікарського горішки, цвіте він з травня по червень.

Воловик лікарський поширений практично по всій території нашої країни. Він часто трапляється біля доріг, на полях та забур’янених галявинах.

Хімічний склад та властивості воловика лікарського

У якості сировини для приготування ліків використовують траву, яку заготовляють в період цвітіння рослини. До лікарських рослин ця трава належить неофіційно.

Хімічний склад воловика лікарського повністю не досліджений. Відомо, що рослина містить алкалоїди холін і циноглосин, а також барвники, глюкоалкалоїд консолідин, слиз та алантоїн. Крім цього до складу насіння входить жирна олія.

Воловик лікарський має виражену сечогінну, пом’якшувальну, потогінну і кровоочисну дію. Завдяки наявності у хімічному складі цієї рослини алантоїну, з неї готують мазі, які допомагають при повільному загоюванні виразок і ран. Колоїдний розчин, приготований з воловика лікарського, добре допомагає при лікуванні виразок дванадцятипалої кишки і шлунка.

У нетрадиційній медицині воловик відомий як сировина для приготування ліків від кашлю, грипу, запалення нирок і зубного болю. Для внутрішнього вживання з сушеної трави заварюють чай, який вживають по 100 грам тричі на добу. У значних дозах ця рослина отруйна.

Коментарі закрито.