Вишня звичайна – застосування в медицині


рослина вишня властивості Вишня звичайна (Cerasus vulgaris) – це дерево, що належить до родини розових. Висота цієї лікарської рослини від 2,5 до 6 метрів. Листя у вишні блискуче, голе, яйцеподібної або еліптичної форми, без залозок на черешках, пилчасте, короткозагострене. Квіти цього дерева правильні, великі, двостатеві, мають білий колір і 5 пелюсток, розміщені у зонтикоподібних або гроноподібних суцвіттях. Плоди вишні темно-червоні соковиті кістянки, а цвіте ця рослина з квітня по травень.

Вишня звичайна була завезена у нашу країну з Балканського півострова та набула популярності як плодове дерево.

Заготівля та хімічний склад вишні звичайної

У народній медицині застосовують плоди, молоді пагони, плодоніжки, листя і коріння. Сировину з вишні заготовляють у різні періоди року: листя та гілки у травні, коріння – осінню або весною, а плодоніжки заготовляють під час збору стиглих ягід. Відомо також, що плодоніжки вишні користуються популярністю як сировина для експорту. Їх сушать на відкритому повітрі у тіні або у спеціальних сушарках при температурі 50-60 градусів. Готової сировини отримують приблизно 40 % відносно ваги свіжих плодоніжок. До лікарських рослин вишня належить неофіційно, тому в аптеках вона не продається.

Хімічний склад вишні є надзвичайно багатий. Всі частини дерева містять чимало фізіологічно активних сполук у концентрації, що має профілактичне та лікувальне значення. Так у листі рослини є значна кількість кверцетину, лимонної кислоти, камедину, кумарину, амигдаліну та дубильних речовин. У корі вишні містяться також дубильні речовини і лимонна кислота, а ще барвники та глікозиди руброфлобафен і фускофлобафен. Плоди вишні мають у своєму складі цукри, аскорбінову кислоту, антоціани, пектинові та дубильні речовини, барвники, вітаміни груп В і РР, інозит, фолієву кислоту, а також більш ніж 10 органічних кислот, сполуки заліза, міді, іони магнію і калію.

Фармакологічні властивості та застосування вишні звичайної

Плодоніжки цієї лікарської рослини характеризуються в’яжучими та сечогінними властивостями, їх застосовують для виготовлення ліків від нирковокам’яної хвороби та захворювань суглобів, а також для лікування проносу і набряків.

Плоди вишні мають послаблюючу, антисептичну, відхаркувальну та діуретичну дію, вони покращують травлення, збуджують апетит, чудово вгамовують спрагу при гарячці.

Водяні настої плодів вишні проявляють протисудомну та заспокійливу дію. Також відомо, що плоди цього дерева з молоком, як свідчить статистика, дають позитивний ефект при лікуванні артриту. Також з ягід вишні готують сироп (Siripus Cerasi), що застосовується для виготовлення ліків як засіб покращення смаку.

Настої з ягід або свіжі ягоди вишні застосовують при лікуванні запальних захворювань дихальних шляхів, як загальнозміцнюючий засіб, для зменшення бродіння в кишечнику, а також як ліки від анемії та послаблюючий засіб при запорах.

Відвар з свіжозібраних пагонів вишні є помічним при хронічних колітах, діареї, а також використовується при комплексному лікуванні атонії кишечника. Для лікування жовтянки застосовують відвар свіжого листя вишні на молоці.

Водний настій або спиртову витяжку коріння в народній медицині застосовують для лікування виразки шлунка.

Тампони з свіжого листя або просто потовчене у ступці листя використовують при зовнішніх кровотечах, які виникли внаслідок ушкодження шкіри та слизових оболонок, а також при кровотечах з носа.

Настій плодоніжок вишні для внутрішнього вживання готують з 1 чайної ложки сушених подрібнених плодоніжок та склянки окропу. Вживають ці ліки по 1 столовій ложці тричі на добу. Можна приготувати і відвар з 30 грам плодоніжок та літри води. Після охолодження у це відвар вливають півсклянки малинового соку та п’ють протягом дня при лікуванні подагри.

Коментарі закрито.