Спориш звичайний – лікувальні властивості


трава спориш звичайний Спориш звичайний (Poiygonum aviculare, гусятник, моріжок, куряча трава) – це однорічна лікарська рослина, яка належить до родини гречкових. У неї зазвичай лежаче, розгалужене стебло довжиною від 10 до 25 см. Листя споришу звичайного видовжено-ланцетне, чергове, має цілі краї, короткі черешки та білувато-сріблясті плівчасті прилистки, що зрослися у розірвану зверху бахромчасту трубку, яка обгортає основу меживузля. Квіти цієї рослини двостатеві, правильні, дрібні, розміщені по 2-5 у пазухах листків, мають п’ятироздільну, зеленувату, просту, по краях білу або рожеву оцвітину. Плоди споришу горішки, він цвіте з липня по жовтень.

Спориш звичайний часто зустрічається всюди по території нашої країни. Цю лікарську рослину можна побачити біля дороги, на полях, подвір’ях та поблизу смітників.

Хімічний склад та заготівля споришу звичайного

Хімічний склад трави споришу звичайного досить різноманітний. Рослина має близько 0,2 % дубильних речовин, пектин, каротин, флавоноїди кверцетин, кемпферол, авікулярин, ізорамнетин, міцетин, лютеолін, кверцетин-3-арабінозид, а також леткі алкалоїди, ефірну олію, кумарини умбеліферон та скополетин, сапоніни, від 50 до 450 мг% вітаміну С, полісахариди, органічні кислоти, сполуки кремнієвої кислоти, залізо та ще цілий ряд солей.

Для застосування в традиційній та народній медицині використовується трава споришу (Herba Polygoni avicularis). Під час заготівлі рослини стинають серпом або ножем і розкладають для висушування в тіні тонким шаром. Для сушіння в штучних умовах застосовують сушарки з температурою не більше 50 градусів. Готової сировини після висушування виходить 21-23 % від початкової ваги. Зберігають сушену траву споришу в сухих приміщеннях, помістивши в паперові пакети. Термін зберігання складає 3 роки, ця сировина продається в аптеках.

Фармакологічні властивості споришу звичайного

Завдяки великій кількості біологічно активних речовин у складі рослини, вона має дуже широкий спектр фармакологічних властивостей. Наприклад, виготовлені з споришу звичайного галенові препарати здатні зменшувати проникність стінок судин та покращувати зсідання крові. Це відбувається під дією дубильних речовин, флавоноїдів та сполук кремнію. Крім цього, препарати з рослини покращують діурез, виводять з організму надмірну кількість іонів хлору і натрію, запобігають утворенню сечових каменів, поглиблюють дихання, покращують фільтрацію ниркових клубочків та зменшують зворотну резорбцію ниркових каналів, покращують скорочення матки, нормалізують артеріальний тиск і проявляють антитоксичні властивості.

Відомо також, що дубильні речовини, що містяться в спориші звичайному, мають в’яжучі, протизапальні та антимікробні властивості, а препарати з цієї трави значно покращують роботу шлунково-кишкового тракту.

Найефективніше вживати настій споришу звичайного. Він чудово допомагає при хронічних хворобах сечовивідних шляхів, погіршенні фільтрації ниркових клубочків, зменшує в сечі концентрацію мінеральних солей. Також галенові препарати з цієї трави є ефективними при проносах, гастроентеритах, діапедезних кровотечах, що виникають під час ушкодження судин слизової шлунково-кишкової системи, підвищеній проникності стінок судин, функціональних порушеннях та недостатності печінки, при захворюваннях, що виникають в результаті накопичення в організмі токсичних речовин.

Настій трави споришу звичайного застосовують внутрішньо як допоміжний засіб при початковій стадії нирковокам’яної хвороби, а також для профілактики після хірургічного видалення каменів з сечової системи. Крім цього, настій застосовують для лікування сечокислого діатезу та ряду дерматологічних захворювань, таких як фурункули, дерматити, вугри.

В гінекології настій цієї лікарської рослини призначають з метою покращення післяродової інволюції матки, для лікування гіперменореї, ліквідації маткових кровотечах у післяабортний та післяродовий період, а також застосовують для лікування фіброміоми матки. Дуже дієвим вважається застосування настою споришу звичайного при вторинній залізодефіцитній анемії, що викликана інтенсивними ювенільними матковими кровотечами або кровотечами у клімактеричний і післяродовий період.

Також відомо, що в нетрадиційній медицині траву спориш застосовують при лікуванні хвороб дихальних шляхів, різного роду набряків, кахексії та малярії. Настій з рослини можна використовувати і як тонізуючий, загальнозміцнюючий засіб у випадку виснаження нервової системи, при ослабленні організму після лікування важких захворювань та у похилому віці.

Лікування споришем звичайним протипоказане лише при гострому запаленні сечового міхура або нирок.

Рецепти з трави споришу звичайного

Для вживання внутрішньо слід приготувати настій споришу з трьох столових ложок сушеної трави і склянки окропу. Після проціджування ліки потрібно вживати по половині або третій частині склянки тричі або двічі на добу натщесерце.

Зовнішньо спориш звичайний застосовується у формі лікувально-профілактичних ванн, які зазвичай готують для дітей. Такі ванни мають заспокійливу, дезінфікуючу дію, викликають посилений обмін речовин, допомагають при алергіях, ексудативному діатезі, проявляють загальнозміцнюючу дію.

Щоб приготувати ванну, потрібно 200 грам суміші у рівних долях листя смородини чорної, кропиви дводомної, берези бородавчастої, трави споришу та багна звичайного, фіалки триколірної, чебрецю повзучого, чистотілу звичайного, череди трироздільної, фіалки триколірної, гілок калини, цвіту ромашки без’язичкової та кореня лопуха справжнього прокип’ятити протягом 1-2 хвилин у п’яти літрах води, дати настоятися протягом години, відцідити і вилити у ванну, довівши температуру води до 36-38 градусів. Така ванна приймається дітьми 1-2 рази на тиждень протягом 15-20 хвилин.

Для того, щоб приготувати лікувально-профілактичну ванну для дорослих, необхідно взяти 250 грам суміші наступних трав: трави споришу звичайного, чебрецю повзучого, хвоща польового, коріння пирію повзучого, собачої кропиви п’ятилопатевої та цвіту ромашки без’язичкової. Всі рослини беруть у рівних долях та отриману суміш змішують з такою ж кількістю сінної потерті, після чого все це доводять до кипіння у відрі води і відстоюють протягом 1-2 годин. Після проціджування відвар виливають у ванну. Періодичність і тривалість прийняття такої ванни така ж як в попередньому рецепті.

Коментарі закрито.