Шавлія лікарська – лікувальні властивості та застосування в народній медицині


трава шавлія лікування Шавлія лікарська (Salvia oflicinalis) – це напівкущова лікарська рослина, що відноситься до родини губоцвітих. У неї розгалужене, пряме, майже кругле, розгалужене стебло завдовжки від 20 до 70 см, покрите білуватими шерстистими хвилястими довгими волосками. Листя на стеблах супротивне, шкірясте, черешкове, видовжено-еліптичне або яйцеподібно-довгасте, біля основи округле або серцеподібне. Верхні листки загострені або тупі з дрібнозубчастими краями, мають зморшкувату поверхню, з двох сторін шерстисті сіруваті, укриті численними крапчастими залозками. Досить часто нижні листки мають при основі одну або дві невеличкі лопаті. Приквіткові листки шавлії лікарської сидячі, яйцеподібно-ланцетні, рожевого забарвлення, перетинчасті біля основи, майже такого ж розміру, як і чашечки. Квіти цієї рослини неправильні, двостатеві, утворюють несправжні чотири-квіткові або восьми-квіткові розсунуті кільця. У квітки дзвоникоподібна чашечка, яка має 15 волосистих жилок з гострокінцевими, трикутними, війчастими зубцями. Віночки квіток двогубі, яскраво-лілового кольору. Вони мають майже пряму верхню губу та трилопатеву нижню. Бокові лопаті нижньої губи загнуті, а середня лопать має глибоку виїмчасту верхівку. Плід шавлії представляє собою чотири горішкоподібні однонасінні частки, цвіте вона з червня по липень.

Шавлія лікарська була в давні часи завезена у наші краї з Середземномор’я. В нас на території вона частіше зустрічається у південних регіонах, де її вирощують як декоративну та ефіроолійну лікарську рослину.

Хімічний склад, заготівля та зберігання шавлії лікарської

Хімічний склад шавлії лікарської багатий і різноманітний. Листя рослини містить 2,5 % ефірної олії, 4 % конденсованих дубильних речовин, флавоноїди, дитерпени, урсолова та олеанолову тритерпенові кислоти, 5 % смолистих та гірких речовин, кумарин та ряд інших корисних речовин. Щодо ефірної олії, то вона має у складі біля 15 % цинеолу, камфору, сальвен, борнеол, пінен, туйон, сесквітерпен цедрен та ряд інших терпеноїдів.

Для приготування ліків використовується листя шавлії (Folia Salviae officinalis). Його заготовляють двічі на рік. Спочатку у червні під час бутонізації, а потім у вересні після другого підросту. Методи заготівлі шавлії лікарської можуть бути різними. З рослин вручну обривають тільки саме листя, яке одразу сушать, або повністю стинають серпами надземну частину рослин, а потім зібрану сировину сушать і молотять, викидаючи стебла. Для сушіння застосовують спеціальні приміщення або розкладають зібрану сировину під наметами. Підприємства, які спеціалізуються на вирощуванні лікарських рослин, заготовляють шавлію лікарську за допомогою механізованих засобів. Сушене листя шавлії продається в аптеках.

Фармакологічні властивості шавлії лікарської

Ліки з шавлії характеризуються широкою дією. Вони проявляють дезинфікуючу, відхаркувальну, в’яжучу, протизапальну, гіпоглікемічну та естрогену дію, стимулюють виділення шлункового соку, зменшують потовиділення, проявляють значну антисептичну дію, сприяють відновленню ушкоджених капілярів, спиняють кров, тонізують та зміцнюючи стінки судин.

В традиційній медицині препарати з шавлії лікарської використовуються зазвичай як зовнішній засіб. Їх застосовують для полоскання горла і ротової порожнини при гінгівіті, стоматиті, паротиті, виразках, катарі верхніх дихальних шляхів та ангіні. Також настій з шавлії лікарської є хорошим засобом для спринцювання при запаленнях піхви, ендоцервіциті та болях. З цієї рослини готують примочки, загальні та місцеві ванни, що допомагають від запальних захворювань шкіри, виразок і нагноєних ран, відморожень та легких опіків.

Аптечний препарат Сальвін, що представляє собою ацетоновий екстракт із листя рослини, використовується при виразково-некротичних і катаральних гінгівітах, пародонтозах різного ступеня, хронічних та гострих афтозних стоматитах і періодонтитах, абсцесі та аденофлегмонах. Залежно від типу і перебігу патології, сальвін може застосовуватись для промивання, змащування, зрошення, аплікацій, введення турунд у патологічні кишені та кишені. Курс лікування цим препаратом передбачає проведення від 5 до 10 сеансів.

Також можливе пероральне застосування лікувальних засобів з шавлії при виразковій хворобі шлунка, гастритах і виразці дванадцятипалої кишки з пониженою кислотністю шлункового соку та зменшеною секреторною активністю кишково-шлункової системи, схильності пацієнтів до спастичних станів кишечника та шлунка, гіпергідрозі та запаленні сечового міхура.

Відчутний ефект забезпечується також при лікуванні запалень дихальних шляхів, запалень жовчного міхура і печінки, різного типу діарей, початкових форм цукрового діабету. У якості протидіабетичного препарату шавлія лікарська застосовується в суміші з іншими лікарськими травами.

Можна застосовувати шавлію лікарську від геморою. Даний спосіб лікування передбачає після очисної клізми кип’яченою охолодженою водою застосування лікувальної клізми з міцного настою листя шавлії. Такий настій готується з трьох столових ложок сировини і півсклянки окропу. Через 20 хвилин ліки проціджують та використовують для введення в пряму кишку. Для досягнення потрібного лікувального ефекту пацієнт повинен півгодини полежати. Процедуру повторюють щодня протягом одного тижня, готуючи постійно свіжий настій. Під час лікування пацієнтам забороняється вживати алкогольні напої та дотримуватись певної дієти, щоб уникнути запорів.

При застосуванні лікарських засобів з шавлії потрібно пам’ятати, що активність та спрямованість дії водних настоїв та спиртових екстрактів дуже відрізняється. Це пов’язано з різною розчинністю активних речовин. Так, наприклад, водні настої є більш ефективними при лікуванні діабету, гіпергідрозу, порушень травної системи, в той час як спиртові екстракти шавлії забезпечують антисептичну, протизапальну та спазмолітину дію.

Важливо знати, що тривале вживання спиртового екстракту шавлії лікарської у значних дозах може призвести до епілептичних нападів, як побічної реакції. Крім цього, вживання ліків з цієї рослини внутрішньо протипоказане при сильних нападах кашлю та запаленні нирок.

Рецепти з шавлії лікарської

Внутрішньо вживають настій з однієї столової ложки листя шавлії та півлітри окропу, який витримують 1 годину, відціджують та п’ють по третині склянки три рази на добу до вживання їжі.

Спиртова настойка шавлії готується з 70 % спирту у пропорції 1:10. Вживають ці ліки три рази на день по 15-20 крапель.

Препарат Сальвін (Salvinum) застосовують зовнішньо у формі 0,1-0,2 % спиртового розчину. Його готують на основі 1 % спиртового розчину, а потім розбавляють у 5-10 разів ізотонічним розчином хлориду натрію або дистильованою водою.

Для спринцювання слід взяти 4 столових ложки сировини (20 грам) та залити склянкою окропу. Через 10-15 хвилин процідити і довести об’єм розчину до 1 літра.

Коментарі закрито.