Подорожник великий – властивості та способи застосування


рослина подорожник великий опис Подорожник великий (Plantago major) – це трав’яниста багаторічна лікарська рослина, що відноситься до родини подорожникових. Вона має борознисте, тонке, безлисте стебло висотою 10-50 см. Листя подорожника еліптичної або яйцеподібної форми. Листки злегка опушені або голі, мають від 3 до 9 поздовжніх жилок, цілі краї, звужуються у широкі черешки, що сходяться у прикореневу розетку. Довжина черешків майже така як листків, або менша. Квіти цієї рослини сидячі, дрібні, двостатеві, правильні, зібрані в циліндричний колосок на верхівці стебла. Віночки квітів бурого відтінку, мають циліндричні трубочки з 4-роздільними відгинами. Плоди подорожника великого коробочки, що достигають у липні та серпні. Цвіте рослина з червня по жовтень.

Подорожник великий зустрічається майже всюди. Його можна знайти на городах, поблизу смітників, обабіч доріг, а також в будь-яких інших трав’янистих місцях з достатньою вологістю. Рослина поширена по всій території України.

Заготівля, зберігання та хімічний склад подорожника великого

Для приготування лікувальних засобів у фармацевтиці застосовують листя рослини (Folium Plantaginis majoris) та її насіння (Semen Plantaginis majoris). Заготівля листя проводиться у період цвітіння. Зі свіжих листків добувають сік подорожника або сушать їх, наклавши шаром товщиною кілька сантиметрів на чистому папері або тканині. Сушіння проходить на відкритому повітрі в тіні або у кімнаті при постійному провітрюванні та перемішуванні сировини. Для штучного сушіння застосовуються сушарки з температурою до 50 градусів. Як тільки черешки листків набувають ламкості, сушіння припиняється. Бурого і жовтого кольору листки відкидаються. Готової сировини отримують від 18 до 22 % відносно ваги свіжих зібраних листків. Збір насіння подорожника відбувається осінню. Сушений подорожник складають в герметичну упаковку і зберігають в сухих приміщеннях. Термін придатності складає 3 роки. Цю лікарську сировину можна придбати в аптеці.

Подорожник великий містить багато корисних речовин. До хімічного складу листя входять флавоноїди, плантагінін, гомоплантагінін, байкалеїн, а також глікозит аукубін, каротин, слиз, пектинові, дубильні та гіркі речовини, хлорогенова і неохлорогенова кислоти, сапоніни, аденін, холін, незначна кількість алкалоїдів, вітаміни С і К, фактор Т (відповідає за згортання крові). Насіння цієї лікарської рослини містить багато слизу, олеанолову кислоту, аукубі, жирну олію, вуглеводи і стероїдні сапоніни.

Фармакологічні властивості та застосування подорожника великого

Виготовлені з листя подорожника галенові препарати характеризуються багатостороннім терапевтичним ефектом. Вони проявляються протизапальну, секретолітичну, ранозагоювальну, кровоспинну, знеболюючу, седативну, протиалергічну, гіпотензивну і бактеріостатичну дію.

Відвар із листя подорожника великого вживають при лікуванні бронхіту, туберкульозу коклюшу, пневмосклерозу та цілого ряду інших хвороб дихальних шляхів, які проходять з виділенням густих секретів, а також при недостатній кислотності шлунку, ентеритах, гастритах, ентероколітах, хронічних і гострих колітах, виразковій хворобі та нефритах.

В аптеках серед готових до вживання препаратів продається сік подорожника і плантаглюцид. Останній застосовується у якості протизапального і спазмолітичного засобу для лікування гіпацидних гастритів, виразки шлунку та дванадцятипалої кишки з пониженою або нормальною кислотністю. Також плантаглюцид є чудовим профілактичним засобом. Курс лікування чим препаратом складає від 2 до 4 тижнів у період загострення хвороби. Однак, плантаглюцид та інші ліки з подорожника не рекомендується вживати при виразці шлунка з підвищеною кислотністю та гіперацидному гастриті. Листя подорожника є одним із складників популярного грудного чаю.

У нетрадиційній медицині настій або відвар листя подорожника великого застосовують як засіб для очищення крові, який допомагає від цинги, кропив’янки, атероклерозу, гарячки, відрижки, печії, проносу, метеоризму та геморою. Відомо, що ліки з цієї рослини допомагають позбутися нічного нетримання сечі, запалення сечового міхура, набряків, злоякісних виразок шкіри, раку легень і шлунка.

Насіння подорожника великого характеризується протизапальними, обволікаючими та пом’якшувальними властивостями. Його застосовують так, як і насіння подорожника блошиного. В народній медицині відвар насіння подорожника призначають по столовій ложці три рази на добу протягом кількох місяців для лікування жіночого безпліддя, що діагностується при цукровому діабеті та гормональній недостатності.

Дуже часто подорожник великий застосовують у якості зовнішнього лікувального засобу. Наприклад, фурункули, опіки, виразки, нариви, рани, забиття та порізи лікують прикладанням свіжого листя. Вичавленим з товченого листя соком подорожника змащують шкіру при укусах комах і дерматитах. Перетерте на порошок сушене листя застосовують для присипання ран, щоб спинити кровотечу. Використовують такий порошок і для приготування мазі, призначеної для боротьби з гноячковими ураженнями шкіри.

Відваром листя подорожника великого змочують виразки і рани, застосовують його для полоскання ротової порожнини при запаленні ясен, використовують у вигляді примочок для очей при дерматитах та запальних процесах. Добуту з свіжої рослини есенцію часто застосовують в гомеопатії.

Рецепти із застосуванням подорожника

Внутрішньо вживають відвар з 10 грам листя (2 столові ложки) і склянки окропу. Пити ці ліки потрібно по пів склянки чотири рази на добу за 10 хвилин до вживання їжі.

Препарат плантаглюцид (Plantagjucidum) слід вживати по 1 чайній ложці два рази на добу за півгодини до їди, розбавивши ліки у невеликій кількості теплої води. У якості профілактичного засобу плантаглюцид п’ють двічі на день по 1 чайній ложці. Курс складає від 1 до 2 місяців.

Для лікування соком подорожника його необхідно приготувати. Для цього дрібно посічене листя рослини засипають цукром в рівних долях і залишають настоюватись протягом 12-15 діб. Відціджений готовий настій п’ють тричі на день за 15 хвилин перед їдою по 1 столовій ложці.

Також можна приготувати настій з суміші листя подорожника великого та шавлії лікарської. Обидві рослини змішують у рівних долях і 2 столові ложки суміші заливають двома склянками окропу. Такий настій допомагає при виразковій хворобі, якщо вживати його три рази на добу перед їдою по пів склянки протягом 1-2 місяців.

Зовнішньо застосовують компреси з соку подорожника, які ефективно допомагають у лікуванні злоякісних пухлин. Для полоскань, компресів та примочок можна використовувати і настій з 50 грам листя рослини і склянки окропу.

Коментарі закрито.