Льон звичайний – хімічний склад та рецепти для лікування


рослина льон звичайний Льон звичайний (Linum usitatissimum) – це однорічна лікарська трав’яниста рослина, що відноситься до родини льонових. У неї кругле, пряме стебло висотою 50-90 см з розгалуженням вгорі. Листя льону звичайного вузьке, ланцетне, сидяче, чергове, з гладенькими краями. Квіти цієї трави п’ятипелюсткові, двостатеві, правильні, утворюють щитовидні широкі суцвіття. Квіти мають блакитні пелюстки з синіми прожилками. Верхівки пелюсток трохи зубчасті або з цілими краями. Плоди льону коробочки, достигають вони з серпня по вересень. Льон звичайний цвіте з червня по серпень.

Льон звичайний поширений в степовій та лісостеповій зоні нашої країни. Його вирощують та застосовують як олійну та прядивну рослину.

Заготівля та хімічний склад льону звичайного

Для приготування лікарських препаратів, відварів та настоянок у традиційній і народній медицині в основному застосовують насіння льону (Semen Lini). Його можна купити в будь-якій аптеці. Термін зберігання насіння складає три роки. Крім цього в нетрадиційній медицині використовуються стебла та листки льону, які заготовляють під час цвітіння цієї лікарської рослини.

Хімічний склад льону звичайного багатий на корисні для організму речовини. Насіння рослини містить близько 12 % слизу, від 25 до 50 % жирної олії, глікозит лінамарин та вуглеводи. Слід зазначити, що до складу олії входять гліцериди олеїнової (17-18 %), лінолевої (27-33 %), ліноленової (36-38 %), стеаринової та пальмітинової кислот.

Лікувальні властивості льону звичайного

властивості насіння льону звичайного Насіння льону звичайного застосовується як проносний засіб м’якої дії. Після потрапляння в шлунок та кишечник воно набухає і викликає подразнення слизової оболонки, що в свою чергу збуджує перистальтику. Жирна олія, що міститься у насінні, в свою чергу додатково сприяє швидкому просуванню їжі в кишечнику. Крім цього, приготовані з льону засоби та ліки характеризуються протизапальними та обволікаючими властивостями завдяки високому вмісту слизу.

Власне слиз льону (Mucilaginis seminis Lini) є найбільш ефективною формою застосування для лікування. Його вживають внутрішньо при лікуванні запальних процесів дихальних шляхів, сечовивідних органів і травної системи. Дуже ефективним слиз льону є у період загострення виразки дванадцятипалої кишки і шлунку, а також при запорах або харчовому отруєнні.

Ефективним засобом для лікування є також лляна олія (Oleum Lini), яку застосовують внутрішньо при геморої, дизентерії, спастичних запорах, атеросклерозі, при порушенні жирового обміну в організмі, жовчнокам’яній та нирковокам’яній хворобах. Олію з льону звичайного використовують при опіках і пораненнях. Для цього її змішують іноді з сирим яйцем.

Лляна олія використовується у фармацевтичній промисловості для виготовлення препарату Лінетол, що застосовується при лікуванні та профілактиці атеросклерозу. Його вживають протягом 4-6 курсів тривалістю по 1-2 місяці. Перерви між курсами становлять 2-3 тижні. Препарат Лінетол заборонено використовувати під час посилення болів при холециститі та у випадку гострих розладів функціонування кишкового тракту. Передбачається також зовнішнє застосування Літенолу під час лікування променевих уражень шкіри та опіків.

Свіже товчене насіння цієї лікарської рослини можна застосовувати для приготування припарок від наривів та фурункулів. Настій з сушеного льону є чудовим сечогінним засобом, який призначають при лікуванні сечового міхура і ниркових захворювань.

Рецепти з льону звичайного

Внутрішньо вживають настій з 1 столової ложки сушеної трави і склянки окропу. Пити цей настій льону потрібно тричі на день по столовій ложці.

Щоб приготувати слиз насіння льону необхідно залити його окропом у співвідношенні 1:30, витримати 15-20 хвилин, потім відцідити і ретельно віджати. Вживати його потрібно три рази на добу за 20-30 хвилин до прийому їжі по чверті склянки. Готувати слиз необхідно кожен раз перед застосуванням і пити протягом 3-4 тижнів.

Свіжу олію з льону вживають від 3 до 5 разів на добу по 1 столовій ложці.

Ліки лінетол (Linaetholum) п’ють один раз на добу, переважно зранку за півгодини до сніданку по 1-2 столові ложки. Також передбачається вживання його під час сніданку в такому ж дозуванні.

Для лікування діабету готують настій з суміші насіння льону, листя чорниці, плодів ялівцю і трави приворотня звичайного. Компоненти змішуються у співвідношенні 2:2:2:1. Одну столову ложку цієї суміші потрібно варити 15 хвилин у склянці води, потім настоювати протягом 2-4 годин, відцідити і випити. Вживають такий настій двічі на добу по одній склянці.

Для зовнішнього застосування необхідно приготувати суміш з лляної олії та сирих яєць у співвідношенні 1 склянка олії на 4 яйця. Після ретельного змішування цей зовнішній засіб застосовують при лікуванні опіків шкіри.

Коментарі закрито.