Коріандр посівний – застосування в народній медицині


трава коріандр в медицині Коріандр посівний (Coriandrum sativum, троян, кінза) – це трав’яниста однорічна лікарська трава, що належить до родини зонтичних (селерових). У рослини ребристе, пряме, голе, розгалужене стебло довжиною від 50 до 150 см. Нижні листки коріандру перисто-розсічені, черешкові, мають надрізані, пилчасті, округлі частки. Верхні листки – коротко черешкові або сидячі, двічі перисто-розсічені, мають лінійні частинки і перисто-роздільні частки. Квіти коріандру двостатеві, дрібні, п’ятипелюсткові, розміщені у формі складних шестипроменевих або трипроменевих зонтиків, що не містять обгорток. У квітів білі або червоняві пелюстки, зовнішня пелюстка крайніх квітів глибока, дволопатева, довжиною близько 4 мм. Цвіте коріандр з червня по липень, його плоди – сферичні, буро-жовтого кольору двосім’янки.

Коріандр посівний походить зі східних регіонів Середземномор’я. У наших краях цю траву культивують як лікарську, пряну та ефірну рослину.

Фармакологічні властивості та хімічний склад коріандру посівного

насіння коріандру як ліки Лікарські засоби виготовляють з плодів коріандру (Fructus Coriandri). Після дозрівання половини плодів, траву зривають і сушать, склавши у снопи або валки. Потім сировину молотять та очищають. Для зберігання коріандру необхідне прохолодне сухе приміщення. Термін придатності сировини складає чотири роки. В аптеках насіння рослини не продається.

Хімічний склад коріандру специфічний. У плодах трави є значна кількість жирної олії, дубильні речовини та білки, флавони, холін, смолисті речовини, близько 1 % ефірної олії, що містить в собі лимонен, пінен, ліналоол, мірцен, цимол, терпінен, феландрен, гераніол, борнеол та ін.

Коріандр посівний проявляє антибактеріальну та спазмолітичну дію, він покращує роботу залоз травної системи, прискорює відновлення пошкоджених тканин.

Настій плодів коріандру допомагає покращити апетит і травлення загалом, використовується як жовчогінний засіб для лікування жовчного і печінки, а також як ліки від метеоризму і геморою, як відхаркувальний і т.п.

У ролі знеболюючого та антисептичного засобу вживають настій плодів коріандру. Його приймають при виразках і гастритах травної системи і дванадцятипалої кишки.

З плодів цієї лікарської рослини можна приготувати протигеморойний чай, послаблюючий чай, жовчогінний чай.

При виготовленні медичних препаратів у промислових умовах коріандр посівний застосовується для покращення запаху і смаку ліків. В кондитерській сфері коріандр здобув популярність як пряність, а ефірну олії з коріандру застосовують в парфумерній промисловості.

Рецепти ліків з коріандром

Внутрішньо вживають настій з однієї столової ложки насіння і склянки окропу. Ліки витримують годину, потім вживають по чверті склянки перед прийомом їжі чотири рази на добу.

Холодний настій насіння коріандру готується з чайної ложки подрібненої сировини і склянки кип’яченої охолодженої води. Настій потрібно витримати 12 годин і пити по 2 столові ложки кожні 2 години протягом дня.

Для отримання жовчогінного ефекту потрібно 10 плодів рослини подрібнити на порошок і випити з водою за годину до вживання їжі.

Приготовану на спирті настойку коріандру в пропорції 1:5 вживають три рази на день за годину до прийому їжі по 15 – 25 крапель.

Для лікування хронічного холециститу потрібно приготувати суміш з 15 грамів плодів коріандру, 20 грамів листя м’яти перцевої, 15 грамів трави чистотілу, 20 грамів кори крушини ламкої 10 грамів рути садової та 30 грамів звіробою звичайного. Столову ложку суміші заливають склянкою окропу, настоюють і приймають три рази на добу за 15 хвилин до прийому їжі.

Коментарі закрито.