Конвалія звичайна – використання в народній медицині


лікарська трава конвалія звичайна Конвалія звичайна (Convallaria majalis) — це багаторічна трав’яниста лікарська трава, що відноситься до родини лілійних. Висота цієї рослини від 15 до 30 см, у неї повзуче, видовжене, розгалужене коріння і вертикальне безлисте, просте, голе, квітконосне стебло, довжина якого менша за листки. В конвалії зазвичай виростає два листки (може бути інколи 1 або 3). Листки рослини еліптично-ланцетні або видовжено-ланцетні, прикореневі, звужені в бік черешка, з загостреними кінчиками. Квіти конвалії білого кольору, дзвоникоподібної форми, мають сильний запах, розташовані у вигляді пониклої односторонньої китиці, що містить від 6 до 10 квіток. Плоди цієї трави сферичні червоні ягоди, вона цвіте з квітня по травень.

Конвалія звичайна зустрічається майже у всіх областях України, росте вона у листяних та змішаних лісах, в чагарниках і на узліссях.

Заготівля та хімічний склад конвалії звичайної

Для приготування лікувальних препаратів застосовуються три різновиди приготованої сировини: сушені або свіжі квітки конвалії (Flores Convallariae), які заготовляють та висушують окремо або цілими китицями, надземну частину з листям (Folia Convallariae) або траву (Негba Convallariae). Всі види сировини заготовляють в період, коли конвалія починає цвісти. Для заготівлі суцвіття бажано зрізати їх максимально близько від нижньої квітки, а саму рослину – біля нижніх листків (тобто, близько 3 см над поверхнею землі). Після того, як цвіт конвалії пожовкне, він стає непридатним як лікувальна сировина. Заготовляти листя рослини можна напередодні цвітіння, приблизно за 2 тижні перед його початком. Не рекомендується збирати листя конвалії після того, як рослина вже відцвіте. Сушіння зібраної конвалії починають відразу після збору, розклавши її в тіні тонким шаром і періодично перегортаючи. Для висушування штучним способом необхідно забезпечити температуру від 50 до 60 градусів. Готової сировини виходить приблизно 22 % від ваги свіжої, а квітів – до 14 %. Сушений цвіт конвалії слід зберігати у щільно закритих банках, а траву і листя — в мішечках. Термін зберігання сушеної сировини – 1 рік.

Хімічний склад конвалії звичайної багатий на лимонну і яблучну кислоту. В надземній частині трави є серцеві глікозиди (валаротоксин, конвалозид, конвалятоксин, дезглюкохейротоксин), а також флавоноїди (триглікозиди кемпферолу, кверцетину та ізорамнетину) і сапонін конвалярин. Цвіт конвалії звичайної містить значну кількість ефірної олії.

Фармакологічні властивості конвалії звичайної

Виготовлені з конвалії препарати покращують тонус серця і регулюють його роботу. Ліки з трави конвалії збільшують діурез і проявляють заспокійливу дію на центральну нервову систему.

За впливом на організм людини конвалія звичайна дуже схожа на строфантин. Після внутрівенного введення дія конвалії на організм починаються вже через 3 хвилини, а ще через годину дія препарату набуває максимальної сили та зберігається протягом доби.

Крім цього, ліки з конвалії характеризуються відсутністю кумулятивної дії (вони виводяться з організму через 3 дні), а також різким брадикардичним впливом на серце людини.

При пероральному вживанні ліків з конвалії звичайної їхня ефективність дії значно зменшується. Залишається лише седативний вплив. В традиційній медицині препарат корглікон і настойка конвалії застосовуються при неврозах, кардіосклерозі, хронічній та гострій серцевій недостатності, пороках серця. Флавоноїдний препарат під назвою конвафлавін також виготовляється з цієї рослини та призначається як ліки при холангіті або холециститі.

В нетрадиційній медицині конвалія застосовується в більш широких цілях. Настій квітів цієї рослини вживають внутрішньо при захворюваннях сечової та статевої системи як сечогінний препарат, а також при кишкових коліках, шлункових хворобах і набряках.

Для лікування кон’юнктивіту застосовується настойка конвалії (1:10). Як ліки від серцевих захворювань і снотворний препарат використовується настій цієї рослини. В суміші з іншими лікарськими травами, такими як собача кропива, м’ята перцева, валеріана лікарська, глід криваво-червоний, меліса, конвалію звичайну застосовують при атеросклерозі, епілепсії, тиреотоксикозі, гіпертонії, безсонні, нервових розладах, серцевих захворюваннях, та як препарат для покращення виділення сечі.

Ліки з конвалії не рекомендується вживати при органічній патології судин і серця, ендокардитах, міокардитах і гострому кардіосклерозі. Неочищені ліки з конвалії, які містять сапоніни, не можна пити гострих ниркових і печінкових хворобах, а також при катарі кишково-шлункової системи.

Рецепти ліків з конвалії

Внутрішньо вживають настойку конвалії звичайної (Tinctura Convallariae), приготовану на 70 % спирті. Одноразова доза для дорослих складає 15 – 20 крапель, а для дітей – до 12 крапель. Пити настойку потрібно тричі на добу.

Ліки корглікон (Corglyconum) призначені для внутрівенного застосування 1 або 2 рази на добу з перервою 8 – 10 годин. Доза для дорослих становить 0,5 – 1 мл, для дітей віком від 2 до 5 років – від 0,2 до 0,5 мл, для дітей від 6 до 12 років – від 0,6 до 0,8 мл. Препарат вводиться разом з 20 % або 40 % розчином глюкози.

Препарат конвафлавін (Сопvaflavinum) випускається у формі таблеток (0,02 г) які приймають три рази на добу перед вживанням їжі. Курс лікування триває від 3 до 4 тижнів. У випадку алергічної реакції та інших побічних ефектів у вигляді висипки курс припиняється.

Настій рослини готують з чайної ложки сировини і склянки окропу. Його приймають тричі на добу по столовій ложці як снотворні ліки та засіб від серцевих захворювань.

Від гіпертонії та атеросклерозу готують настій з суміші рути садової (30 г), квітів конвалії (10 г), перстачу гусячого (30 г) та листя меліси (20 г). Столову ложку суміші спочатку відстоюють у склянці холодної води протягом декількох годин, а потім варять 5 хвилин і настоюють до охолодження. Склянку такого настою потрібно випити протягом доби невеликими ковтками.

При водянці серцевого походження, епілепсії, базедовій хворобі, міокардиті та як сечогінний засіб вживають настій, що готуються зі столової ложки суміші рослин: конвалії звичайної (10 г), м’яти перцевої (30 г), насіння фенхелю (20 г) та коренів валеріани лікарської (30 г). Сировину заливають склянкою окропу, витримують 15 хвилин, проціджують і п’ють три або чотири рази на добу по столовій ложці.

Потрібно пам’ятати, що конвалія звичайна належить до отруйних рослин, тому її застосування потребує попередньої консультації лікаря.

Коментарі закрито.