Комонник лучний – фармакологічні властивості та використання в медицині


трава комонник лучний Комонник лучний (Succisa pratensis, лизун) – це кореневищна багаторічна трав’яниста лікарська рослина, що відноситься до родини черсакових. В комонника лучного просте вертикальне волосисте стебло завдовжки 50 – 80 см, на вершечку якого містяться два квітконосні супротивні пагони. Листя цієї трави супротивне, з цілими краями. Листки біля кореня яйцеподіно-еліптичні, довгочерешкові, а стеблові листки – ланцетні, утворюють разом з черешками коротку піхву. Квіти комонника дрібні, утворюють щільну голівку. Віночки квітів чотирилопатеві, рожевого або синювато-рожевого кольору. Плоди цієї рослини сім’янки, цвіте вона з квітня до червня.

Комонник лучний поширений у лісостеповій та лісовій зоні. Значно рідше він зустрічається в степових регіонах України.

Лікувальні властивості та використання комонника лучного

В народній медицині застосовується трава комонника лучного, яку заготовляють в періоди цвітіння, а також коріння, яке добувають з ґрунту весною або осінню. До розряду лікарських рослин комонник належить неофіційно.

Хімічний склад комонника лучного поки що досліджений недостатньо. Відомо, що трава містить зубильні речовини, сапоніни і ряд невідомих глікозидів.

Коріння цієї рослини застосовується як ефективний сечогінний препарат, що допомагає при глистах і набряках. Відвар комонника лучного також проявляє відхаркувальні властивості.

Внутрішньо вживають порошок з коріння рослини, який змішують з цукром та вживають по чайній ложці від глистів та шлункового болю. Відвар зі столової ложки трави і двох склянок окропу п’ють при бронхітах, головних болях і шлункових коліках.

Як зовнішній засіб відвар комонника лучного, приготованого за попереднім описом, використовується для примочок та компресів. Також ця трава застосовується для лікування корости та покращення загоєння ран.

Коментарі закрито.