Калина звичайна – фармакологічні властивості та використання


кущ калина звичайна Калина звичайна (Viburnum opulus) – це невеличке деревце або гіллястий кущ висотою від 1,5 до 3,5 м. Ця рослина належить до родини жимолостевих. У неї гладкі, голі молоді пагони жовтувато-бурого або зеленкувато-сірого відтінку, на поверхні яких містяться великі сочевики. Листя калини широке, яйцеподібне, супротивне, з трьох- або п’ятилопатеве, з гострими щербато-зубчатими яйцеподібними лопатями. Поверхня листків знизу бархатисто-опушена, а зверху гола. Листок має довжину 5 – 10 см і ширину 5 – 8 см. Черешки листків довгі, при основі містять булавчасті залози, а вгорі та біля пластини з сидячими тарілчастими залозами. Квіти калини білого відтінку, зібрані у зонтикоподібні волоті. Віночки квітів п’ятироздільні, із зрослими пелюстками. Крайні квіти в суцвіттях неплідні, вони відрізняються плоскими досить великими короткими віночками з лопатями неоднакової величини. Внутрішні квіти суцвіття мають правильні, короткі, дзвоникоподібні віночки. Плоди калини сферичні червоні кістянки, вона цвіте з травня по червень.

Калина звичайна зустрічається у чагарниках, лісах, на полях та біля берегів водойм практично по всій території нашої країни. Крім цього її досить часто штучно вирощують біля будинків та на присадибних ділянках.

Хімічний склад, заготівля і зберігання калини

Хімічний склад калини звичайної дуже багатий на корисні речовини. Кора рослини містить ефірну олію, фітостерини, флавоноїди (вібурнін), спирт вібурніт, дубильні речовини, а- та р-амірин з похідними сполуками, близько 6 % смоли, а також пальмітинову, мурашину, валеріанову, оцтову, лінолеву, олеїнову, ізовалеріанову, церотинову, капронову і каприлову кислоти. Плоди калини мають у складі цукор, флавоноїди кемпферол, кверцетин, пеонозид, астрагалін, барвники, пектинові та дубильні речовини, біфлавоноїд аментофлавон, р-каротин, вітамін С, ряд органічних кислот та мікроелементів. Квіти рослини також мають у своєму складі органічні кислоти, флавоноїди, ефірну олію та вітамін С.

Для приготування лікувальних засобів застосовується кора калини (Cortex Viburni opuli), квіти (Flores Viburni opuli) і плоди (Fructus Viburni opuli). Заготівлю кори проводять весною до розпускання листя. Для цього на поверхні молодих гілок залишають кільцеподібні надрізи, відстань між якими складає 20 – 30 см. Потім роблять поздовжні надрізи, які сполучають попередні кільцеподібні надрізи. Таким чином кора знімається у формі напівтрубочок. Далі сировину сушать, розклавши на сонці або в кімнатах з якісною вентиляцією. Коли кора стає крихкою сушіння припиняється. Готової до зберігання сировини виходить приблизно 40 % відносно ваги сирої кори. Термін придатності сушеної кори 4 роки.

Заготівлю плодів проводять з вересня по жовтень після повного достигання. Плоди також висушують на відкритому повітрі або в приміщеннях при температурі до 60 градусів. Сушені плоди калини звичайної відділяють від гілок і сортують. Плоди калини і кора продаються в аптеках як офіційна лікувальна сировина.

Квітки цієї лікарської рослини застосовуються виключно в нетрадиційній медицині. ЇХ заготовляють під час цвітіння калини, сушать в затінених місцях і складають в паперові коробки.

Властивості та застосування калини звичайної в медицині

Препарати, виготовлені з кори цієї рослини, мають заспокійливі, кровоспинні, в’яжучі та слабкі сечогінні властивості. Вони продовжують тривалість дії седативних препаратів і покращують тонус м’язів матки.

У якості кровоспинного засобу ліки з кори калини застосовуються при значних маткових кровотечах під час клімактеричного періоду в жінок, а також при субінволюції та альгоменореї після пологів. Використовуються препарати з калини і при кровотечах, викликаних запаленнями жіночих статевих органів або гемороєм. Іноді кора калини застосовується як засіб для запобігання випадкових абортів.

Плоди калини звичайної у свіжому вигляді або сік з плодів з цукром приймають від нервового збудження, спазмів судин, атеросклерозу та гіпертонії. Суміш меду і плодів калини вживають при задишці, охриплості, кашлі, діареї, жовтяниці та печінкових захворюваннях.

В нетрадиційній медицині сік плодів калини в суміші з медом застосовується для лікування та профілактики раку шлунка, молочної залози, гіпоацидного гастриту. Крім цього, регулярне вживання плодів калини значно покращує стан пацієнтів, що мають злоякісні пухлини в травній системі.

Настій плодів калини іноді використовується для боротьби з екземою, фурункулами, карбункулами, різноманітними висипками на шкірі, а також як загальнозміцнюючий, послаблюючий, вітамінний і потогінний засіб.

В косметології та дерматології свіжий сік калини використовується як ефективний засіб від вугрів, пігментних плям і висипок. Також сік плодів цього куща застосовується для загоєння ран.

Настій квітів калини набув популярності в нетрадиційній медицині як засіб від кашлю, простуди, туберкульозу, склерозу, задишки. Ефективний він і для лікування захворювань шлунка. Настоєм квітів калини можна полоскати горло при ангіні та промивати рани, що погано гояться.

Рецепти ліків з калини

Для внутрішнього вживання застосовується рідкий екстракт калини (Extractum Viburni fluidum), який виготовляється з 50 % спирту в пропорції 1:1 і вживається тричі на добу по 25 – 30 крапель перед прийомом їжі.

При значних кровотечах і болючих менструаціях застосовується суміш екстракту грициків звичайних та екстракту калини у рівних співвідношеннях. Пити ліки потрібно три рази на добу по 30 крапель.

Для приготування відвару кори калини потрібно взяти 10 грам (столова ложка0 сировини і запарити склянкою окропу. Вживати такий відвар необхідно 3 – 4 рази на добу по чайній ложці після прийому їжі.

Отримати настій плодів калини можна з 10 грам сировини і склянки окропу. Прийом цього настою рекомендується тричі на день по третині склянки.

Для приготування настою квітів калини слід чайну ложку сировини залити склянкою окропу, настояти протягом 10 – 15 хвилин і випивати протягом доби по дві склянки.

Також з метою лікування і профілактики запорів, колітів, виразки шлунка можна їсти сирі ягоди калини за півгодини до вживання їжі тричі на день.

Як зовнішній засіб використовується відвар кори калини звичайної, який готують з 50 грам сировини та літра окропу. Цей засіб можна застосовувати для спринцювання, полоскання горла і для промивання ран.

Коментарі закрито.