Груша звичайна – лікувальні властивості


дерево груша звичайна Груша звичайна (Pyrus communis, груша дика) – це листопадне дерево висотою до 10 – 15 метрів, що належить до родини трояндових. Це дерево має блискучі, сіро-бурого кольору гілки, на яких знаходяться короткі колючі пагони. Листя груші звичайної чергове, довгочерешкове, майже кругле або овальне, дрібно пилчасте по краях. Молоде листя густо повстисто-опушене, а старе листя голе, блискуче, темно-зеленого відтінку. Квіти цієї лікарської рослини двостатеві, правильні, блідо-рожеві або повністю білі, зібрані у щиткоподібні суцвіття. Плоди цієї рослини округлі або грушоподібні, несправжні, соковиті, їх м’якуш містить велику кількість кам’янистих клітин. Дерево цвіте в кінці квітня та на початку травня, його плоди достигають з вересня по жовтень.

Груша звичайна зустрічається по всій території нашої країни крім крайніх степових районів у мішаних та світлих лісах, на узліссях і в чагарниках. Це дерево часто вирощують в садах як плодову рослину.

Заготівля та хімічний склад груші звичайної

Для приготування лікувальних препаратів використовуються плоди, які заготовляють після їх достигання. У цей період плоди груші легко відриваються від гілок, їх можна обтрушувати або вони опадають самі. Свіжі плоди груші звичайної можна зберігати від 2 до 3 місяців у прохолодних приміщеннях. Досить часто їх сушать у спеціальних сушарках при температурі від 70 до 80 градусів. До лікарських рослин це дерево належить неофіційно.

Хімічний склад груші звичайної багатий на поживні речовини та вітаміни. У плодах є пектинові та дубильні речовини, близько 0,2 % лимонної та яблучної кислот, від 15 до 25 мг% аскорбінової кислоти, крохмаль, цукри, каротин, вітаміни РР і В, мінеральні солі та незначна кількість ефірної олії.

Фармакологічні властивості груші звичайної

У нетрадиційній медицині застосовуються свіжі плоди груші звичайної або приготована з плодів наливка. Їх вживають у якості в’яжучого засобу від розладів кишечника та шлунка, а відвар з сушених плодів цього дерева застосовують від проносу, кашлю, а також як протигарячковий і жарознижувальний засіб. Крім цього відомо, що сік груші є ефективним сечогінним засобом і може застосовуватись при нирковокам’яній хворобі.

Плоди груші звичайної можна їсти свіжими, печеними, вареними, квашеними. Також їх можна сушити, варити з них варення, квасити квас, вичавлювати сік. У свіжому стані плоди цієї лікарської рослини рекомендується їсти після нетривалого влежування, після якого зменшується вміст дубильних речовин, кислотність, а частина крохмалю перетворюється на цукор.

Коментарі закрито.