Гранатник звичайний – лікувальні властивості та використання в медицині


дерево гранат в медицині Гранатник звичайний (Puniса granatum, гранат) – це невелике деревце або кущ, яки належить до родини гранатникових. Його висота від 3 до 5 метрів. Гілки цієї рослини колючі, кутасті. Листя короткочерешкове, супротивне, шкірясте, видовжено-ланцетне, з цілими краями. Квіти гранатника правильні, діаметром 2 – 3 см, розміщені окремо або пучками, мають червоний колір, іноді бувають жовті та білі. Плоди цього куща ягодоподібні, несправжні, діаметром від 8 до 16 см, достигають з вересня по жовтень. Цвіте гранатник з травня по серпень.

Гранатник звичайний походить з Малої та Середньої Азії. Росте він у Закавказзі. В нашій країні його вирощують у південних регіонах як плодове і декоративне дерево.

Хімічний склад гранатника звичайного

З лікувальною метою найчастіше застосовується кора, квіти і плоди гранатника звичайного. Також з плодів використовується сік та шкіра. Крім цього, лікувальні препарати можна виготовити з гілок, стовбура і коріння куща.

Хімічний склад гранатника дуже багатий на корисні речовини. В корі дерева є алкалоїди пельт’єрин та ізопельт’єрин. У шкірі плодів міститься близько 28 % дубильних речовин, 0,6 % урсолової кислоти, а сік плодів має складі до 2 % цукрів, яблучну і лимонну органічні кислоти, таніни і вітамін С. Квіти цієї лікарської рослини мають барвник пуніцин.

Застосування і фармакологічні властивості гранатника

Виготовлені з кори препарати мають ефективну глистогінну дію, їх часто застосовують від стьожкових гельмінтів. При цьому лікування засобами з кори гранатника вимагає попередньої підготовки пацієнта і завжди проводиться під наглядом досвідченого фахівця, що допомагає уникнути важких отруєнь.

При перевищенні дози препаратів з гранатника виникає подразнення кишково-шлункового тракту, запаморочення, загальна слабкість, судоми, блювання, нудота і порушення зору.

Глистогінний ефект препаратів, виготовлених з кори цієї лікарської рослини,  є не дуже сильний, у зв’язку з чим їх призначають лише тим пацієнтам, яким не рекомендується вживати ліки з дріоптериса чоловічого.

З шкіри плодів гранатника фармацевтичні підприємства виготовляють медичний танін, а настойку шкірок плодів або квітів куща застосовуються в нетрадиційній медицині при кишково-шлункових розладах як в’яжучий засіб.

Сік та свіжі плоди гранатника звичайного рекомендують вживати як загальнозміцнюючий засіб при перенесенні важких хірургічних операцій, інфекційних захворювань, простуди і т.п.

Відомо, що сік плодів гранатника є досить ефективним профілактичним та лікувальним засобом від цинги, він покращує апетит, нормалізує функціонування кишково-шлункової системи, проявляє знеболюючі, сечогінні, жовчогінні, антисептичні та проротизапальні властивості.

Під час клінічних експериментів було встановлено, що сік плоді в гранатника є чудовим засобом для лікування опіків. При цьому уражені опіками ділянки шкіри спочатку зволожують соком плодів, розведеним у співвідношенні 1:10 з водою, після чого порошком з тертої шкіри плодів.

Для вживання внутрішньо застосовується відвар з 40 – 50 грам кори гранатника звичайного і двох склянок води. Ліки витримують 6 годин, варять до зменшення об’єму удвічі, потім відціджують, охолоджують та приймають склянку ліків протягом години невеликими ковтками. Згодом, через 30 – 40 хвилин після останнього ковтка, вживають проносне. Цей засіб допомагає при гельмінтозі.

Настій з 1 чайної ложки квітів або шкірки плодів гранатника та 1 склянки окропу витримують близько 2 годин, проціджують і вживають по столовій ложці тричі на день.

Сік гранатника п’ють 3 – 4 рази на добу по четверті склянки за 20 хвилин до прийому їжі.

Коментарі закрито.