Горох посівний – лікувальні властивості


горох в медицині Горох посівний (Pisum sativum) – це трав’яниста однорічна гола лікарська рослина, яка належить до родини бобових. Вона має порожнисте, чотиригранне, повзуче або розпростерте стебло довжиною 50 – 100 см. Листя гороху містить 2 або 3 пари бокових листочків, що мають на кінцях розгалужені вусики. Листки рослини цілокраї, яйцеподібні. Квіти гороху посівного неправильні, двостатеві, утворюють віночок білого кольору, іноді мають рожеві крила. Плоди цієї рослини боби, цвіте вона з червня до липня.

Горох посівний був завезений в нашу країну з південної Європи, на сьогоднішній день його вирощують як харчову зернобобову рослину.

Хімічний склад гороху посівного

У якості сировини використовують насіння і траву, яку збирають під час цвітіння. До лікарських рослин горох належить неофіційно.

Хімічний склад цієї рослини досить багатий на вітаміни і поживні речовини. Насіння гороху посівного має близько 26 % легкозасвоюваного білка, що містить значну кількість корисних для організму амінокислот (лізин, цистин, тирозин, триптофан, метіонін), від 0,5 до 1,5 % жирів, біля 50 % крохмалю, каротин, холін, інозит, вітаміни A, B1, B2, E, РР і С, солі марганцю, фосфору та калію.

Фармакологічні властивості та застосування гороху посівного

Ця рослина має гіпоглікемічні та сечогінні властивості, тому її часто використовують при цукровому діабеті та нирковокам’яній хворобі.

Лікарі рекомендують вживати зелений горошок людям, що хворіють на анемію. Крім цього, з потовченого зеленого горошку можна робити маски для оздоровлення шкіри обличчя. Від наривів та чиряків застосовуються припарки з горохового борошна.

З сушеного насіння гороху посівного варять каші та супи. Також зелений горошок можна консервувати, заморожувати або вживати свіжим.

Не рекомендується їсти горох при гострих нефритах, подагрі, запальних загостреннях кишечника та шлунка, хронічних порушеннях кровообігу.

Коментарі закрито.