Горлянка женевська – фармакологічні властивості та використання


трава горлянка женевська Горлянка женевська (Ajuga genevensis) – це трав’яниста багаторічна лікарська рослина. Вона належить до родини губоцвітих, має рівномірно опушене, просте стебло висотою від 10 до 40 см. Прикореневі листки горлянки женевської лопат часті або еліптично-видовжені, сидячі або коротко-черешкові. Верхні листки сидячі, трилопатеві, синюватого відтінку. Квіти цієї рослини синього кольору, неправильні, іноді бувають білі або рожеві. Квіти розміщені кільцями, які нагадують рідкий колос. Плоди горлянки женевської горішки, цвіте вона з квітня по червень.

Горлянка женевська росте всюди на території нашої країни, рідше зустрічається у південних районах. Цю рослину можна побачити на степових схилах та сухих луках, у лісах, чагарниках і на узліссях.

Властивості та застосування горлянки женевської

Для лікування застосовують траву, яку збирають у період цвітіння. До лікарських рослин вона належить неофіційно. Хімічний склад цієї трави ще не досліджено. У нетрадиційній медицині горлянку женевську іноді використовують як пом’якшувальний, кровоспинний і протизапальний засіб.

Настій з горлянки приймають від бронхіту, легеневих захворювань, при проносах, виразках шлунка. болях у грудях, захворюваннях жовчного міхура і печінки, ревматизмі та жіночих захворюваннях.

Внутрішньо вживають настій трави горлянки женевської, який готують з 5 – 7 грам сировини і склянки окропу. Ліки настоюють до повного охолодження і п’ють 4 – 5 разів на добу по столовій ложці.

Коментарі закрито.