Горлянка Лаксмана – застосування в нетрадиційній медицині


трава горлянка лаксмана Горлянка Лаксмана (Ajuga laxmanii, косарське зілля) – це багаторічна трав’яниста рослина, яку відносять до родини губоцвітих. У неї гіллясте потовщене коріння та висхідні, численні, прямостоячі, волосисті стебла чотиригранної форми висотою від 20 до 50 см. Листя цієї рослини видовжене, супротивне, іноді еліптично-овальне шириною 10 – 20 мм та довжиною 30 – 50 мм. Листки сидячі, мають цілі краї, трохи зарубчасті на верхівках, сірого відтінку, вкриті притисненими волосками. Квіти горлянки Лак сама неправильні, розміщені по одній або дві квітки у пазухах листків. Віночки квітів мають брудно-жовтий або оливковий відтінок і темні смуги. Плоди складаються з чотирьох горішків, цвіте ця трава з травня до липня.

Горлянка Лаксмана зустрічається у лісостеповій зоні та на півночі степових схилів, її можна знайти у чагарниках, вапняках і крейдяних відслоненнях.

Властивості та застосування горлянки Лаксмана

Для приготування лікувальних засобів використовується сировина, яку заготовляють під час цвітіння цієї лікарської рослини. Сушать зібрану траву традиційно, в теплому приміщенні або в тіні при хорошому провітрюванні. Термін зберігання сушеної рослини складає три роки. Рослина нетрадиційна і в аптеках не продається.

Хімічний склад горлянки Лаксмана поки що не вивчений. Однак відомо, що вона має у складі вуглеводи, білки, сапоніни та ефірну олію.

Ця рослина застосовується у якості сировини, з якої виготовляють відому мікстуру за рецептом М. Н. Здренко. Лікарський препарат застосовується для лікування антацидного гастриту і папіломатозу сечового міхура. В нетрадиційній медицині цю рослину використовують для лікування виразок, раку та як засіб від малярії.

Відвар листя горлянки Лаксмана іноді застосовується для приготування ванн щоб зміцнити волосся.

Коментарі закрито.