Глід колючий – застосування в медицині та лікувальні властивості


глід рецепти властивості Глід колючий (Crataegus oxycanlha, (син.) С. Laevigata, глід звичайний) – це великий кущ або деревце висотою від 2 до 4 м. Ця лікарська рослина належить до родини трояндових. На поверхні гілок глоду колючого можуть бути пазушні колючки. Листя має ясно-зелений колір та обернено-яйцеподібну форму з клиноподібною основою. Плодоносні пагони містять суцільні нижні листки з зазубленням тільки на верхівці. Всі решта листки трилопатеві, зубчасті. На неплідних пагонах можуть бути глибоко розсічені, трьох- або п’ятилопатеві листки. Квіти цієї лікарської рослини правильні, п’ятипелюсткові, двостатеві, дво- або тристовпчикові, мають білий або трохи рожевий колір. Цвіт глоду колючого представляє собою щитоподібні суцвіття, що складаються з 6-10 окремих квіток. Плоди рослини майже сферичні, яблукоподібної форми, містять по 2 кісточки і мають шарлахово-червоне забарвлення. Цвіте цей кущ з травня по червень.

Глід колючий поширений як дика рослина в лісах Прикарпаття та Закарпаття, а в інших регіонах України цю рослину культивують в парках і садах.

Заготівля, зберігання і хімічний склад глоду колючого

У лікувальних цілях застосовують плоди і цвіт рослини. Квіти разом з листям (або окремо) збирають у період цвітіння, в момент, коли квіти ще не почали розпускатись. Висушують зібрану сировину в затінку під наметами. Готової для зберігання сировини отримують приблизно 20 % від ваги зібраної. Термін зберігання сушеного цвіту і листя глоду колючого 1 рік. Слід зазначити, що плоди рослини зривають після їх повного достигання і сушать в сушарках при температурі 50 градусів. Сушені плоди глоду важать приблизно на 50 % менше, ніж свіжі. Термін придатності сушених ягід глоду складає 2 роки. Плоди, листя і цвіт глоду колючого можна придбати в аптеках.

Хімічний склад глоду колючого дуже багатий і різноманітний. Квіти містять кверцетин, вітексин, гіперозид, гомоорієнтин, сапонаретин, орієнтин, рамнозиди вітексину, а також кавову і хлорогенову фенолокислоти, аміни ацетилхолін, холін і триметиламін. В плодах глоду є цукри, органічні кислоти, від 2 до 6 % пектинових речовин, сорбіт, 20 – 100 мг% аскорбінової кислоти, 0,5 – 2,5 мг% fi-каротину, вітамін К, близько 1000 мг% антоціанів, 500 – 1500 мг% лейкоантоціанів, фенолокислоти, флавоноли, катехіни, 1 – 3 мг% кумаринів, олеїнова та урсолова тритерпенові кислоти і стеарини.

Застосування та фармакологічні властивості глоду колючого

Галенові препарати, які виготовляються з глоду колючого, мають кардіотонічні, седативні, гіпотензивні, десенсибілізуючі та спазмолітичні властивості. Ця рослина сприяє збільшенню сили серцевих скорочень, нормалізує артеріальний тиск, зменшує збудження нервової системи і зумовлює тривалий, спокійний та здоровий сон, після якого людина не відчуває психічно пригніченого стану.

Відомо, що специфіка та селективність дії препаратів з глоду колючого залежить від прийнятої дози. Наприклад, незначні дози тонізують діяльність серця, а збільшені викликають седативний і спазмолітичний ефект. У випадку вживання надмірно великих доз, що у 3-5 разів перевищують лікувальні, спостерігається сповільнення пульсу і посилення седативного ефекту із значною сонливістю.

Ліки з глоду колючого малотоксичні, тому не викликають побічних реакцій і не мають кумулятивних властивостей. В основному ці препарати застосовуються при лікуванні патологій серцевого м’яза, тобто, при коронаритах, які перебігають на фоні стенокардії, а також при вегетативно-нервовій та склеротичній формах гіпертонії. Призначають препарати з глоду колючого також при запамороченнях, нервовому і психічному збудженні, гострому суглобовому ревматизмі, клімактеричному неврозі.

Плоди і цвіт глоду колючого можуть застосовуватись у поєднанні з іншими лікарськими травами або окремо. При цьому перевагу потрібно віддавати лікам, що виготовлені з квітів, однак вони будуть не дуже ефективні для лікування декомпенсації серця.

Рецепти відварів та настоїв з глоду колючого

Настій цвіту глоду колючого готують з 10 грам свіжих квітів і 100 грам 60%-го спирту (можна використовувати міцну горілку). Через два тижні настій відціджують і вживають по 15-25 крапель разом з водою тричі на добу. При необхідності досягнення седативного ефекту ліки вживають по 40-60 крапель.

Настій квітів також можна приготувати з 5 грам сировини (одна столова ложка сушеного цвіту) і склянки окропу. Ці ліки слід приймати по півсклянки два або три рази на добу.

Настій плодів глоду колючого готується з 10 грам сушених перемелених плодів і 100 грам горілки або спирту. Його витримують протягом 2 тижнів, відтискають і проціджують. Разова доза складає 20-40 крапель на 50 грам води.

Настій плодів можна приготувати з 15 грам (столова ложка) сушених перемелених плодів та склянки окропу. Пити ці ліки потрібно по третині склянки тричі на добу.

Екстракт плодів глоду готується з 20 грам (двох столових ложок) подрібнених сухих плодів і півсклянки окропу. Сировину слід варити на малому вогні до зменшення об’єму води в два рази, потім охолодити і відцідити. Приймати цей екстракт потрібно по 30-40 крапель два або три рази на добу.

Також можна придбати в аптеці готові ліки з цієї лікарської рослини. Готовий настій з глоду колючого (Tinctura Crataegi) або рідкий екстракт під назвою (Extractum Crataegi fluidum) приймають по 20-30 крапель перед вживанням їжі тричі на добу.

Коментарі закрито.