Гледичія каспійська – застосування в народній медицині


гледичія каспійська Гледичія каспійська (Gleditschia caspia) – це невелике однодомне дерево з родини бобових висотою 6 – 10 м. У нього нерозгалужені великі колючки та непарно-перисте або двоперисте листя. Квіти гледичії зигоморфні, одностатеві, дрібні, зеленкуваті, розташовані у пазушних укорочених китицях. Плоди цього дерева боби, цвіте воно у червні.

Гледичія каспійська була завезена у Європу з Північної Америки. На території нашої країни її вирощують як декоративну рослину в парках і садах.

Фармакологічні властивості та хімічний склад гледичії каспійської

Для приготування лікувальних засобів використовується молоде листя і лушпиння плодів цього дерева, які заготовляють під час розпускання. До категорії лікарських рослин належить неофіційно.

Хімічний склад гледичії каспійської досить простий. Молоде листя містить аскорбінову кислоту і близько 1 % алкалоїду триакантину, а в лушпинні плодів дерева є близько 3 % дубильних речовин, вітамін К і 2,5 % антраглікозидів.

Відомо, що алкалоїд триакантин має здатність зменшувати артеріальний тиск, розширювати кровоносні судини і проявляє спазмолітичну дію. Із застосуванням цієї сировини фармацевтичні компанії нашої країни ще донедавна виготовляли препарат під назвою триакантин, який застосовують для лікування бронхіальної астми, гіпертонічної хвороби, хронічного холециститу, спастичних колітів, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки. На даний момент виробництво препарату триакантин зупинено. Також відомо, що виготовлені з лушпиння галенові препарати мають легку послаблюючу дію.

Для лікування з лушпиння плодів гледичії каспійської заварюють чай. Потрібно залити склянкою окропу 1- грам лушпиння плодів цього дерева, настояти, процідити і пити тричі на добу по 1 столовій ложці. Засіб допомагає при лікуванні хронічних запорів.

Коментарі закрито.