Гісоп лікарський – фармакологічні властивості та хімічний склад


трава гісоп Гісоп лікарський (Hyssopus officinalis) – це трав’яниста дрібноопушена багаторічна лікарська рослина з родини губоцвітих. Вона має підведені, чотиригранні стебла висотою 30 – 50 см. Листя цієї трави довголанцетне, крапчасто-залозисте, без помітних черешків, при основі клиноподібне звужене, шириною до 5 мм, з цілими трохи загорнутими вниз краями. Квіти гісопу лікарського двостатеві, неправильну, яскраво-сині або рожеві. Суцвіття рослини майже однобічне, переривчасто-колосоподібне, а плоди складаються з 4 горішків. Цвіте ця трава з червня до вересня.

Гісоп лікарський був поширений на територію нашої країни з Південної Європи. Цю лікувальну траву можна побачити на городах і в садах, де її вирощують як ефірну рослину. Без догляду вона швидко дичавіє.

Хімічний склад та заготівля гісопу лікарського

Для виготовлення ліків заготовляють верхівки стебла довжиною до 15-20 см, які стинають у момент цвітіння рослини. Зібрану сировину висушують на відкритому повітрі у наметах або у спеціальних приміщеннях при відповідній температурі. Сушену траву складають у паперові мішечки і зберігають в сухих кімнатах. В аптеках рослина не продаються, до лікарських належить неофіційно.

Хімічний склад гісопу лікарського не дуже різноманітний але багатий на корисні речовини. Трава містить близько 1 % ефірної олії, майже стільки ж флавоноїдів, олеїнову та урсолову три терпенові кислоти, гіркі та дубильні речовини, барвники, смоли і сполуки камеді. Що стосується складу ефірної олії, то вона містить 1-пінокамфон, камфен, і-пінен, камфен, 1-пінокамфеол, цинеол, сесквітерпени і пінокамфеолацетат.

Властивості і застосування гісопу лікарського в медицині

Щодо фармакологічних властивостей, ця рослина проявляє антисептичну і спазмолітину дію. У ряді країн світу гісоп лікарський застосовується у галузі традиційної медицини.

У вигляді різноманітних настоїв ліки з гісопу лікарського застосовують як відхаркувальний засіб для лікування ларингіту, бронхіту, трахеїту (хронічних катарів верхніх дихальних шляхів), а також як засіб від бронхіальної астми, запорів, хронічного коліту, порушення травлення, метеоризму. Відомо, що гісоп лікарський допомагає у боротьбі з глистами, при лікуванні неврозів, анемії, ревматизму, стенокардії та гіпергідрозу. У формі зовнішнього засобу ця рослина використовується при охриплості голосу, стоматиті, запаленні очей, захворюваннях глотки і ротової порожнини, при лікуванні ран, синців, забитих місць та екземи.

Внутрішньо вживають настій з 2 столових ложок трави гісопу лікарського і 2 склянок окропу. Ліки настоюють годину, потім проціджують і вживають по півсклянки тричі на добу за півгодини до прийому їжі.

Настоянка на горілці готується з 20 грам трави гісопу і склянки горілки. Ліки потрібно настоювати 7-10 днів, процідити і пити по 1-2 чайні ложки двічі на добу незалежно від прийому їжі.

Для зовнішнього застосування 2 чайні ложки подрібненої рослини заливають склянкою окропу і витримують півгодини. Такий настій трави використовують для компресів, полоскань та промивання ран.

Коментарі закрито.