Гіркокаштан звичайний – заготівля і лікувальні властивості


гіркокаштан звичайний рослина Гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum, каштан кінський) – це високе листопадне дерево, що належить до родини гірко-каштанових. Його висота може сягати 25 метрів. Листя цієї рослини пальчасто-складне, супротивне, довгочерешкове, має 5-7 майже сидячих листочків. Квіти гіркокаштану білі, неправильні, з характерними червоними плямками, зібрані в пірамідальні прямостоячі волоті. Плоди цього дерева коробочки, що містять на поверхні великі шипи, цвіте воно зазвичай у травні.

Гіркокаштан звичайний походить з Греції. В нашій країні це дерево вирощують як декоративну рослину в садах і парках.

Заготівля та хімічний склад гіркокаштану звичайного

Для приготування лікарських засобів застосовують кору молодих гілок гірко каштана (Cortex Aesculi hippocaslani), а також листя цього дерева (Folia Aesculi hippocastani), його цвіт (Flores Aesculi hippocastani) і плоди (Fructus Aesculi hippocastani).

Кору заготовляють навесні, її січуть на куски та висушують одразу після збору в приміщенні або на відкритому повітрі при хорошій вентиляції. При цьому отримують близько 50 % сушеної кори відносно ваги свіжо зібраної сировини. Квіти гіркокаштану звичайного збирають у травні. Потім їх відділяють від загального грубого суцвіття та сушать спочатку протягом дня на відкритому повітрі, а потім досушують в спеціальному приміщенні або під наметом. Готової для вживання та зберігання сировини виходить приблизно 16 %. Також під час цвітіння дерева заготовляють його листя, яке зрізають без черешків та сушать на відкритому повітрі або в сушарці при хорошому провітрюванні. Шар листя під час сушіння становить 2-3 см. Після цього сушеної сировини виходить майже 22 %. Плоди гіркокаштану звичайного збирають після їх достигання, коли вони опадають з дерева. Як і листя, плоди сушать у наметах або у вентильованому приміщенні при температурі 25 градусів. Після висушування вага плодів зменшується до 50 %. Хоча гіркокаштан звичайний належить до традиційних лікарських рослин, аптеками ця сировина не відпускається.

Хімічний склад гіркокаштану звичайного є досить різноманітний. Насіння цього дерева містить фраксин, ескулін, кумаринові глікозиди, а також глікозиди кемпферолу та кверцетину, жирну олію (від 5 до 7 %), тритерпеновий сапонін есцин, близько 10 % білкових речовин, 50 % крохмалю та 1 % дубильних речовин. Кора дерева має есцин, ескулін, фраксин, цукри, дубильні речовини, тіамін, філохінон та аскорбінову кислоту. Листя гіркокаштану містить глікозиди кверцетин і кемпферол, каротиноїди віолаксантин і лютеїн, і пектинові речовини. Цвіт дерева багатий на флавоноїди, що є похідними кверцетину і кемпферолу, має у складі пектинові та дубильні речовини.

Лікувальні властивості та застосування гіркокаштану звичайного

Лікувальна дія препаратів, виготовлених з гіркокаштану звичайного, зумовлена вмістом фраксину, есцину та ескуліну. При цьому найбільш активну дію проявляє есцин. Крім цього певний позитивний ефект забезпечують також інші речовини. Відомо, що ефективність есцину у кілька разів нижча за дію того ж есцину з комплексом флавоноїдів.

Серед галенових препаратів, що виготовляються з сировини гіркокаштану звичайного, найактивнішим (при досить незначній токсичності) є екстракт плодів дерева на спирту. Під час досліджень було визначено, що такі ліки з плодів дерева мають значну протинабрякову і протизапальну дію. Також цей спиртовий екстракт зміцнює капіляри, зменшує в’язкість крові, понижує артеріальний тиск, регулює кількість лецитину і холестерину, знижує ліпоїдоз печінки та аорти.

В процесі застосування препаратів з гіркокаштану було встановлено їх знеболювальну, судинорозширюючу і вазотонічну дію. В зарубіжній та вітчизняній фармацевтиці сировину цього дерева застосовують для виготовлення медикаментів, що використовуються для лікування різноманітних судинних захворювань та ряду інших порушень. Серед препаратів, що виготовляються з гіркокаштану звичайного, найбільш відомими є: веногал, вазотонін, веностазин, беласкузин, ескувіт, ескузан, ескувазин, дескузан, репарил, есфлазид і руфаесцин.

Не менш відомими є галенові препарати з гіркокаштану звичайного і в нетрадиційній народній медицині. Наприклад, свіжий сік з квітів цього дерева вживають при геморої, тромбофлебіті, варикозному розширенні вен та атеросклерозі. Також спиртову настоянку плодів або квітів цієї лікарської рослини використовують при геморої та варикозному розширенні вен. Настій кори гіркокаштану допомагає при малярії, діареї та хронічних бронхітах, а відвар шкірок плодів є хорошим засобом при маткових кровотечах.

В комплексі з сировиною інших лікарських рослин гіркокаштан застосовують для лікування варикозного дерматиту, гемороїдальних кровотеч, артриту і подагри. Для зовнішнього застосування використовують настоянку плодів, кори, шкіри плодів або свіжого перетертого листя.

Коментарі закрито.