Гірчиця сарептська – хімічний склад та застосування в народній медицині


трава гірчиця сарептська Гірчиця сарептська (Brassica juncea) – це широко відома трав’яниста однорічна рослина, яка відноситься до родини хрестоцвітих (капустяних). Вона має розгалужене, пряме, голе стебло заввишки 30-60 см. Листя цієї рослини з черешками, знизу вздовж жилок які покрите жорсткими розсіяними волосинками. Нижні листки ліроподібні, з бічними видовженими краями та овальною більшого розміру верхівкою, а верхні листки ланцетні. Квіти гірчиці сарептської чотирипелюсткові, двостатеві, правильні, мають жовтий колір, розташовані у китицеподібних суцвіття. Плоди цієї лікарської трави – відхилені від стебла циліндричні стручки з видовженими носиками. Цвіте ця рослина з травня по липень.

Гірчиця сарептська поширена майже всюди по території нашої країни. Вона сирощується штучно і зустрічається у здичавілому вигляді серед бур’янів у Степу та лісостеповій зоні України.

Хімічний склад і заготівля гірчиці сарептської

Хімічний склад гірчиці сарептської багатий і різноманітний. У насінні рослини є білки, жирна олія, слиз та глікозид синігрин, котрий під дією води і ферменту тирозину перетворюється на сульфат калію. Крім цього насіння містить глюкозу та ефірну гірчичну олію, що здатна викликати сильне подразнення шкіри. Жирна олія, якою багате насіння, складається з гліцеридів олеїнової, бегенової, лінолевої, ерукової та міристинової кислот.

В основному ціниться насіння гірчиці сарептської (Semina Sinapis), з якого власне і виготовляють лікувальні препарати. Його заготовляють після дозрівання середніх та нижніх стручків. У цей період рослина набуває жовтуватого відтінку і в неї опадають нижні листки. Рослини зрізають і сушать у сніпках. При цьому потрібно постійно слідкувати, щоб сировина не пересохла і з неї не почало сипатись насіння. Після досушування рослини обмолочують та просівають крізь сито. Готове насіння зберігають в добре провітрюваних сухих кімнатах. В аптеках насіння гірчиці сарептської не продається.

Фармакологічні характеристики гірчиці сарептської

Насіння цієї лікарської рослини покращує апетит, стимулює виділення шлункового соку, характеризується антисептичною і протизапальною дією. Насіння гірчиці сарептської є одним із складників шлункового чаю, який покращує діяльність кишково-шлункової системи. Його вживають при отруєнні опіумом як блювотний засіб та від запорів як препарат, що викликає проносну дію.

Для зовнішнього місцевого застосування застосовують гірчичний порошок, з якого виготовляють компреси, ванни, гірчичники, а також застосовують натирання гірчичним спиртом. Вплив на організм цих засобів базується на здатності подразнювати шкіру та викликати при цьому більш інтенсивне постачання крові до оброблених гірчичними засобами ділянок шкіри. Відомо, що гірчичники є дуже ефективними при лікуванні простудних захворювань, бронхопневмоній, бронхітів, плевритів. Також гірчичниками лікують радикуліти і невралгії.

Щоб забезпечити рефлекторну дію на систему кровообігу при стенокардіях, інсультах, гіпертонічних кризах гірчичники іноді накладають на потилицю, груди, ділянку серця, литкові м’язи.

Такий засіб, як гірчичний спирт, в основному застосовують для натирань при лікуванні ревматизму, невриту, радикуліту, ознобишів (Perniones) та цілого ряду простудних захворювань.

Місцеві або загальні гірчичні ванни використовують для лікування простуд або як профілактичний засіб, що допомагає уникнути такого типу захворювань після тривалого переохолодження тіла.

Лікувальні рецепти з гірчиці сарептської

Внутрішньо можна вживати насіння гірчиці сарептської за півгодини до прийому їжі. Для цього слід з’їдати по 10 насінин на голодний шлунок, поступово збільшуючи їх кількість до 20-25 насінин.

Борошно з гірчиці (мелену гірчицю) також вживають на голодний шлунок за півгодини до прийому їжі по чверті-третині чайної ложки, збільшуючи поступово дозу до однієї чайної ложечки. Для того, щоб викликати пронос або блювання у випадку отруєння, гірчичне борошно застосовують по 1,5-2 грами з невеликими перервами до досягнення потрібного ефекту.

Настоянку з гірчиці сарептської на горілці готують з борошна у співвідношенні 1:10 і витримують протягом тижня. Після цього настій проціджують і вживають по 30 крапель на воду за півгодини до прийому їжі.

Як вже було сказано, гірчичний спирт є добрим засобом для розтирань або змазувань.

Гірчичники накладають на відповідні ділянки шкіри, змастивши їх перед чим рослинною олією або просто змочивши теплою водою. Тривалість процедури складає від 15 до 25 хвилин.

Для приготування гірчичних компресів беруть 1 чайну ложка гірчичного порошку і розводять у склянці теплої води. Такі компреси застосовують протягом 10 хвилин для лікування простуди в дітей.

Загальні ванни з гірчиці приготовляють з 200-300 грам меленого насіння або борошна. Тривалість застосування ванни складає близько 15-20 хвилин.

Гірчичні ванни для ніг готують з 2-3 ложок борошна, яке розбавляють у 5-6 літрах гарячої води.

Для приготування компресів застосовують також суміш з 40 грам меленого насіння гірчиці сарептської, 20 грам листя розмарину справжнього і 40 грам квітів ромашки лікарської. Таку суміш розбавляють у 500 мл теплої кип’яченої води, потім настоюють протягом доби і застосовують для приготування компресів або ванн, які покращують кровопостачання шкіри.

Застосування ліків з насіння гірчиці сарептської заборонене при туберкульозі та запаленні нирок!

Коментарі закрито.