Гірчак перцевий – властивості та застосування в народній медицині


лікарська трава гірчак перцевий Гірчак перцевий (Polygonum hydropiper, собачий перець, водяний перець) – це однорічна трав’яниста лікарська рослина, яка відноситься до родини гречкових. В неї прямостояче стебло висотою 30-70 см, при основі воно розгалужене і восени набуває червоного кольору. Листя видовжене, ланцетне, чергове, звужене до країв, тупе або гостре, має цілісні хвилясті краї. Розтруби (піхви) листків червонуваті, плівчасті, з коротко війчастим або голим краєм. Квіти дрібні, двостатеві, зібрані по 2-3 квітки в пучок, що розташований на верхівці гілок і стебла, та утворюють обвислі довгі колосоподібні переривчасті суцвіття. Оцвітина гірчака перцевого вкрита чисельними крапчастими залозками, що мають рожевий або зеленувато-рожевий відтінок. Плоди цієї рослини горішки, цвіте вона з липня по вересень.

Гірчак перцевий росте у канавах, вологих лісах, на берегах річок та луках. Знайти цю траву можна по всій території нашої країни, за винятком Криму і Полинового Степу.

Хімічний склад, заготівля і зберігання гірчака перцевого

Хімічний склад цієї лікувальної трави досить різноманітний. Вона містить вітаміни К, Е і каротин, аскорбінову кислоту, флавоноїди кверцетин, кверцитрин, ізорамнетин, кемпферол, гіперозид, рутин і рамнетин, а також глікозид полігопіперин, ситостерин, ефірну олію, оцтову, мурашину, яблучну, галову та валеріанову кислоти, смолисті та дубильні речовини, мікро- і мікроелементи залізо, магній, марганець, срібло, титан та ін.

Для приготування лікувальних препаратів застосовують траву (Herba Polygoni hydropiperis), яку заготовляють під час цвітіння. Рослини зрізають на кілька сантиметрів вище від рівня землі, висушують в тіні на відкритому повітрі або в сушарках, розклавши сировину тонким шаром. Готової для зберігання сировини отримують 20 % від ваги зібраних рослин, її складають у паперові мішки та зберігають в сухих провітрюваних приміщеннях. Термін придатності сушеного гірчака перцевого 2 роки. Ця лікарська трава продається аптеках.

Фармакологічні властивості та рецепти з гірчака перцевого

Галенові препарати, що виготовляються з гірчака перцевого, мають знеболюючу, протизапальну, заспокійливу, антисептичну та кровоспинну дію. При цьому кровоспинні властивості гірчака проявляються разом із здатністю скорочувати м’язи матки так, як це роблять ріжки. Однак препарати з гірчака перцевого мають значно слабшу дію.

У традиційній медицині ліки з гірчака відомі в основному як кровоспинний засіб, що допомагає зменшити маткові кровотечі при гіпотонії матки внаслідок запального процесу, при різного ґенезу поліменореї, кровотечах капілярів, дрібних судин, кишок і шлунка, а також незначних гемороїдальних кровотечах. Зазвичай ці ліки застосовують у якості додаткового засобу паралельно з основною терапію внутрішніх і маткових кровотеч. Крім цього, в суміші з іншими лікарськими травами гірчак перцевий застосовують для лікування ентероколітів та зменшення проносів.

Для зовнішнього застосування з рослини готують ванночки від геморою, застосовують при вузлуватій формі зобу, лікуванні гангренозних і гнійних ран, виразок та екземи.

Внутрішньо вживають рідкий екстракт з гірчака перцевого (Extractum Polygonii hydropiperis fluidum), який слід пити по 25-30 крапель тричі на добу.

Настій гірчака перцевого готують з 20 г трави (2 ст. ложки) і склянки окропу. Його потрібно вживати по третині склянки чотири рази на добу.

Настій на горілці так само, як з гірчака зміїного, можна приготувати у співвідношенні 1:4. Пити ці ліки потрібно по 30-40 крапель за один прийом три рази на добу.

Можна застосовувати і порошок із сушеної трави, який слід пити по 1 г три рази на добу.

Мазь з гірчака перцевого готують з трьох столових ложок сушеного гірчака перцевого, кори дуба звичайного та квітів льонку звичайного. Всі компоненти потрібно взяти у рівній кількості і настоювати на склянці свинячого топленого жиру, періодично помішуючи протягом 12 годин. Потім ліки потрібно процідити і використовувати для лікування гемороїдальних болючих ґуль та свербіння у задньому проході. Для цього кусок марлі ретельно намащують приготованими ліками і вводять на кілька годин.

Також зовнішньо вживають свіжий сік гірчака перцевого, яким змащують виразки гомілки двічі на день.

Посічену свіжу рослину прикладають до потилиці для лікування нежиті та зменшення головного болю.

Відвар з 50 грам трави і двох склянок води використовують для промивання уражених ділянок шкіри.

Настій гірчака з повної пригорщі свіжої або сушеної трави і двох літрів окропу кип’ятять на малому вогні 10 хвилин, потім настоюють півгодини і використовують для сидячих ванн, які приймають протягом 15-20 хвилин при геморої.

Вживання ліків з гірчака перцевого заборонено при гломерулонефриті.

Коментарі закрито.