Евкаліпт кулястий – лікувальні властивості та препарати


рослина евкаліпт кулястий Евкаліпт кулястий (Eucalyptus globulus) – вічнозелене дерево великого розміру, що сягає у висоту до 50 – 70 метрів. Ця рослина відноситься до родини миртових. Кора гілок і стовбура евкаліпта кулястого гладенька, ясно-сірого кольору. На молодих чотиригранних гілках розташовані сидячі, супротивні, яйцеподібні, здебільшого стеблообгортні листки з серцеподібною основою. Як і гілки, листя вкрите восковим, сизим нальотом. Потім гілки набувають круглої форми, а листя стає короткочерешковим, черговим, серпоподібно зігнутим, з вузьколанцетним, темно-зеленого відтінку. Квіти цього дерева пазушні, двостатеві, великі, одиничні, мають чотиригранні трубчаті чашечки, без віночка. Плоди рослини – напівсферичні коробочки. Дерево починає цвісти з трирічного віку.

Евкаліпт кулястий потрапив на наш континент з острова Тасманія та Австралії. На території нашої країни це дерево вирощується в Криму як ефіроолійна культура і декоративна рослина.

Хімічний склад і заготівля евкаліпта кулястого

Хімічний склад евкаліпта кулястого дуже багатий корисними речовинами. Листя дерева має близько 3 % ефірної олії, елагову кислоту, флавоноїди, віск, смоли і дубильні речовини. Цінна ефірна олія міститься практично в усіх частинах рослини. Основною складовою ефірної олії з евкаліпта кулястого є цинеолмоноциклічний терпен, що характеризується значною окисною дією. Пилок дерева має у складі цінні амінокислоти, вітаміни С, В2, В6, РР, а також рутин, біотин, фолієву кислоту, вуглеводи, білки, стимулятор росту та антибіотики.

Для приготування лікарських препаратів застосовується листя евкаліпта (Folium Eucalypti) та молоді пагони віком до трьох років. Заготівля листя проводиться протягом всього року. Молоді листки збирають в листопаді, коли вони вже мають достатньо ефірної олії. Сушать листя в приміщеннях або на відкритому повітрі, розклавши його тонким шаром та регулярно перегортаючи. При висушуванні в сушарках температура не повинна бути вище +40 градусів. Готової сировини отримують близько 42 %. Слід зазначити, що сушене листя евкаліпта є ароматичною сировиною, тому його потрібно зберігати окремо від всіх інших лікарських рослин, запакувавши у щільні пакети. Для видобування ефірної олії (Oleum Eucalypti) використовують молоді однорічні або трирічні пагони разом з плодами, бутонами та листям. Пагони заготовляють у жовтні та квітні. Ефірна олія і листя евкаліпта кулястого продаються в аптеках. Також для приготування лікувальних засобів застосовується пилок квітів цього дерева.

Фармакологічні та лікувальні властивості евкаліпта кулястого

Основним терапевтичним ефектом евкаліпта кулястого є антисептична здатність. Препарати з цієї рослини знищують стафілококи і стрептококи, паразитів А і В, паличку черевного тифу, а також кишкову і дизентерійну паличку, анаеробних та гнійних збудників, трихомонад і дизентерійних амеб. Крім антисептичних властивостей ліки з евкаліпта проявляють протизапальну, незначну седативну і відхаркувальну дію. Крім цього було помічено, що настойки та відвари з евкаліпта забезпечують загальнозміцнюючий ефект. Їх приймають внутрішньо як протизапальні та антисептичні засоби при гострих кишкових інфекціях, респіраторних хворобах, диспепсичних розладах, запаленнях сечового міхура і печінки.

З листя евкаліпта виготовляють препарат хлорофіліпт, який застосовується для боротьби з стафілококом. Хлорофіліпт випускається фармацевтичною промисловістю у формі 1 % або 0,25 % спиртового розчину, а також у вигляді 2 % олійного розчину. Його можна використовувати і як зовнішній засіб. При зовнішньому застосуванні галенові препарати з евкаліпта кулястого використовують для полоскань, спринцювань, обмивань, примочок та вологих тампонів.

В секторі хірургії ліки з евкаліпта застосовуються при лікуванні флегмони, фурункулів, наривів, гнійних маститів, остеомієліту, опіків, обморожень та відкритих переломів. Стоматологи призначають препарати з цієї рослини від стоматиту, гангренозного пульпіту і запалення слизової ротової порожнини. Отоларингологи виписують пацієнтам ліки з евкаліпта при фарингіті, ларингіті, отиті, ангіні, дерматиті, хронічному риніті та екземі зовнішнього слухового проходу. В дерматології евкаліптом лікують гноячкову висипку на шкірі, в гінекології – при дисплазії шийки матки, кольпітах, в офтальмології – для лікування блефариту. Гострі респіраторні хвороби, ларингіти і трахеїти лікуються за допомогою інгаляцій з додаванням евкаліптових препаратів.

Не менш широко відома в терапевтичній практиці й евкаліптова олія, яку застосовують при флегмонах, фурункульозі, ерозивних виразках слизових оболонок. З олії евкаліпта кулястого готують інгаляції при ангіні, бронхіті, нежиті, полоскання при хворобах верхніх дихальних шляхів, роблять натирання при радикуліті, міозиті, плекситі. Евкаліпт можна досить успішно використовувати і як антипаразитарний засіб для боротьби з педикульозом, а також для мурашок, москітів та комарів. Олія з евкаліпта є одним із складників таких фармацевтичних засобів, як ефкамон, евкатол, камфомен, інгакамф і пектусин.

Пилок евкаліпта кулястого характеризується тонізуючими, антибіотичними і жарознижувальними властивостями. Також він покращує роботу шлунку.

Медичні препарати і рецепти з евкаліпта кулястого

Для внутрішнього вживання застосовується відвар з 10 грам (2 столові ложки) листя евкаліпта і склянки води. Його вживають теплим по четверті склянки 2 – 3 рази на добу після прийому їжі. При використанні відвару для інгаляцій столову ложку засобу слід розбавити склянкою води.

Щоб приготувати спиртову настойку листя евкаліпта кулястого потрібно взяти 1 частину сировини і 5 частин міцної горілки або 70 % спирту. Засіб вживають по 15 – 25 крапель тричі на добу після їди. Щоб приготувати розчин для інгаляцій, до склянки води потрібно додати 10 – 15 крапель спиртової настойки.

При використанні для інгаляцій евкаліптової олії потрібно розвести 10 – 20 крапель олії у склянці гарячої води.

Ліки хлорофіліпт (Chlorophyllіptum) вживають внутрішньо по 3 – 5 мл у формі 1 % спиртового розчину від 2 до 4 разів на добу. Препарат застосовується за півгодини до прийому їжі при наявності стафілококу в кишечнику. Для лікування стафілококового перитоніту, сепсису, пневмонії та плевриту 0,25 % спиртовий розчин хлорофіліпту вводиться внутрівенно у кількості 2 – 4 мл за одну процедуру. На добу проводиться від 2 до 4 таких процедур, розбавивши перед цим ліки ізотонічним стерильним розчином натрію хлориду в пропорції 1:20.

Зовнішньо найчастіше застосовується настойка листя евкаліпта кулястого або евкаліпта прутоподібного, яка готується за описаним вище рецептом. Настойку розбавляють кип’яченою водою (на 1 літр води додають 2 чайні ложки ліків) та використовують для спринцювання.

Для примочок, полоскання та обмивання готують відвар з 15 грам листя дерева і склянки води. Варити листя потрібно близько 5 хвилин, потім залишити настоюватись до охолодження і процідити. Одну столову ложку цього засобу розбавляють склянкою кип’яченої води.

Препарат хлорофіліпт призначений для місцевого застосування. Його використовують при опіках, виразках, флегмонах для змащування. Для цього 2 % олійний або 1 % спиртовий розчин препарату розбавляють 0,25 % розчином новокаїну в пропорції 1:5. При лікуванні ерозії шийки матки використовують тампони або змащування. Засіб готують з 1 столової ложки хлорофіліпту та 1 літра води.

Для лікування радикуліту, міозиту, кольпіту, плекситу, флегмон і дисплазії шийки матки можна застосовувати олію евкаліпта кулястого, змішану в пропорції 1:50 з соняшниковою олією. Також цей засіб придатний для змащувань при фурункульозі.

Ліки інгаліпт (Inhalyptum) представляють собою комбінований препарат, що випускається у формі аерозольного балончика і призначений для зрошування порожнини рота. Інгаліпт ефективний при ларингіті, фарингіті, тонзиліті, виразковому та афтозному стоматиті. Тривалість зрошування складає близько 2 секунд. Процедура повторюється 3 – 4 рази на день. Після зрошування потрібно затримати ліки в горлі та ротовій порожнині на декілька хвилин, не змиваючи їх напоями та їжею.

Застосування інгаліпту протипоказане тільки у випадку підвищеної чутливості слизової до ефірної олії та сульфаніламідів. Застосування хлорофіліпту допускається після перевірки індивідуальної чутливості організму до цього засобу. Іноді на хлорофіліпт в людини може виникати алергічна реакція.

Коментарі закрито.