Дуб скельний – властивості рослини та хімічний склад


рослина дуб скельний Дуб скельний (Quercus petraca) – це однодомна лікарська рослина (дерево), що належить до родини букових. Висота цього дерева становить від 20 до 30 метрів. Однорічні гілки дуба скельного мають буро-зелений відтінок, вони голі або злегка опушені. Листя цього дерева зберігається на гілках в сухому вигляді до весни. Форма листків продовгувата, обернено-яйцеподібна, з округлою або клиноподібною основою і серцевидною. Листки мають звивисті глибокі лопаті, знизу вздовж жилок листки розсіяно-волосисті, їх лопаті довгасті або округлі, кількість лопатей становить від 5 до 7 пар. Квіти дуба скельного одностатеві. Тичинкові квіти складають шести- або восьмироздільну оцвітину, розташовані в повислих сережках. Маточкові квіти розміщені в шестироздільній оцвітині, яка складається з невеликої кількості квіткових прямостоячих сережок. Біля плодів ніжки суцвіття трохи коротші від черешків листків. Плоди дерева горіхи (жолуді), які розміщені приблизно на третину довжини в мисочках. Дерево цвіте з квітня по травень, жолуді достигають у вересні та жовтні.

Дуб скельний росте на вапняках у кримських горах, в лісах на південному заході Лісостепу. Значно рідше ця рослина зустрічається на Поліссі.

Заготівля, зберігання та хімічний склад дуба скельного

Для лікування застосовують кору дуба скельного (Cortex Quercus), плоди та зібрані з листя гали. Заготівлю кори проводять під час сокоруху весною, зриваючи її з нетовстих стовбурів (до 10 см товщиною) та молодих гілок. Для зняття кори з стовбура роблять декілька круглих надрізів через кожні 30 см, потім їх сполучають прямими розрізами, між якими потім вже легко відокремити кору від поверхні. Для висушування кору розкладають під наметами або в кімнатах з хорошою вентиляцією. Сушеної сировини отримують біля 50 % від ваги зібраної. Термін придатності сушеної кори 5 років. Збір жолудів проводять восени після їх достигання. Жолуді опадають з дерев самі, їх збирають і розкладають відразу сушити, оскільки після нетривалого зберігання в сирому вигляді навколоплідники жолудів швидко вкриваються пліснявою. Гали заготовляють під кінець літа, їх також сушать та зберігають в сухих приміщеннях. Кора цього дерева продається аптеками.

Хімічний склад дуба скельного досить цікавий і своєрідний. В корі дерева міститься близько 6 % пектинових речовин, 0,4 % катехінових танінів, галова та елагова вільні кислоти, кверцетин, до 20 % галотанінів, смоли, флобафен, білки, цукри, крохмаль, слиз та мінеральні речовини. Жолуді мають у складі до 40 % крохмалю, ефірну олію, цукри, білки, до 5 % жирної олії, від 4 до 8 % дубильних речовин. Також відомо, що гали мають значну кількість таніну.

Застосування та фармакологічні характеристики дуба скельного

Кора дубу скельного застосовується як протизапальний, протигнильний та ефективний в’яжучий засіб. Ліки з кори призначаються при запаленнях слизових оболонок гортані, ротової порожнини, глотки, а також для лікування гастриту, пародонтозу, гінгівіту, стоматиту, видалення флюсу. Допомагають відвари кори дуба скельного від проносу, при шлункових кровотечах, ентеритах, рахіті, захворюваннях селезінки і печінки, випаданні прямої кишки, хворобах лімфовузлів, туберкульозі, дерматологічних хворобах (для лікування екземи, опіків, відморожень, тріщин). Ефективними вважаються відвари і настої кори дуба при отруєннях грибами, алкоголем, солями міді, олова і свинцю.

В гінекології відвари і настої з кори дуба скельного використовуються для спринцювань від болів у статевих органах, а також при виразковому кольпіті та вульвовагініті. Препарати з кори вживають внутрішньо при надмірних місячних. Від опіків добре допомагає відвар галів. З жолудів готують сурогат кави та застосовують їх для лікування травного тракту.

Рецепти лікувальних засобів з дуба скельного

Внутрішньо вживають настій з чайної ложки дубової кори і двох склянок кип’яченої холодної води. Ліки настоюють протягом 8 годин і вживають по 2 столові ложки 3 або 4 рази на добу. Також настій можна приготувати зі склянки окропу і столової ложки (10 грам) кори. Його вживають по столовій ложці тричі на добу.

Відвар готується, як і настій, з однієї столової ложки кори дерева і склянки води. Сировину варять 1 – 2 хвилини, потім настоюють до охолодження і п’ють два рази на добу при отруєннях по склянці за один прийом.

З жолудів варять каву. Для цього чайну ложку підсмажених до червонявого відтінку жолудів подрібнюють млинком і заварюють на склянці води. Таку каву можна пити щодня по одній склянці від проносів та хронічних катарів кишечника.

Більш популярна кора дуба скельного як зовнішні засіб. Відвар з 20 грам кори і склянки води використовується для полоскань, а запаривши таким відваром листя шавлії лікарської, отримують чудовий засіб для полоскання рота від зубного флюсу.

Для примочок від опіків готують відвар з 40 грам кори дуба і склянки окропу. Також при опіках використовується відвар галів, який готується з повної жмені сировини і двох літрів води. Варять гали у воді протягом 10 хвилин.

Для спринцювань заварюють 20 грам кори дуба скельного або дуба звичайного у двох літрах води. Після кип’ятіння протягом 10 хвилин відвар проціджують та охолоджують.

Щоб приготувати ванну від підвищеної пітливості ніг варять 50 грам кори дерева у літрі води. Такий же відвар з повної жмені сировини і двох літрів окропу виливають в наповнену водою ванну, яку застосовують при екземі та загальному ослабленні організму.

Для приготуванні мазі від пролежнів слід взяти дві частини кори дуба скельного та одну частину бруньок тополі чорної і варять кілька хвилин на семи частинах вершкового масла. Потім сировину відтискають і зливають у скляну банку.

Коментарі закрито.