Деревій хрящуватий – основні лікувальні властивості


трава деревій хряжуватий Деревій хрящуватий (Achillea cartilaginea) – це волосисто-опушена, трав’яниста, багаторічна лікарська рослина. Вона належить до родини айстрових (складноцвітих). Деревій хрящуватий має розгалужені, прямостоячі стебла, що сягають у висоту на 50 – 150 см. Листя цієї трави чергове, ланцетне, цілісне, по краях двічі пилчасто-зубчасте, шириною до 12 мм. Квіти рослини знаходяться в кошиках, а кошики зібрані у щиткоподібні суцвіття. При цьому крайові квіти маточкові, язичкові, білого кольору, а серединні квіти двостатеві, трубчасті. Цвіте деревій хрящуватий з липня по вересень, його плоди – сім’янки.

Деревій хрящуватий зустрічається на вологих луках Західного Полісся, він часто росте вздовж берегів озер та річок, у чагарниках і на галявинах.

Лікувальні властивості та хімічний склад деревію хрящуватого

Для виготовлення лікувальних засобів використовуються суцвіття рослини, які заготовляють у період цвітіння. До лікарських ця рослина належить неофіційно.

Хімічний склад деревію хрящуватого не дуже різноманітний. Трава містить органічні кислоти, дубильні та гіркі речовини, ефірну олію та ще ряд сполук, які не мають важливо значення для медицини. Найціннішою вважається ефірна олія. Вона містить пінен, азулен, борнеол та декілька цінних органічних сполук.

В нетрадиційній медицині препарати з деревію хрящуватого застосовуються для покращення апетиту і боротьби із запальними захворюваннями. Настойки та відвари цієї трави допомагають при загоюванні ран, зменшують запалення і характеризуються значною бактерицидною дією.

Внутрішньо вживають настойку квіткових кошиків. Для цього столову ложку суцвіть заливають двома склянками окропу і витримують дві години. Потім ліки відціджують і п’ють що 2 – 3 години по столовій ложці. Цей же настій можна застосовувати і як зовнішній засіб для приготування примочок, компресів та полоскань.

Коментарі закрито.